Островерхівка (Чугуївський район)

село в Харківській області, Україна

Острове́рхівка — село в Україні, у Зміївській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 391 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Тимченківська сільська рада.

село Островерхівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Чугуївський район Чугуївський район
Громада Зміївська міська громада
Облікова картка Островерхівка  
Основні дані
Засноване 1655[1]
Населення 391
Площа 2,29 км²
Густота населення 170,74 осіб/км²
Поштовий індекс 63420
Телефонний код +380 5747
Географічні дані
Географічні координати 49°48′05″ пн. ш. 36°10′02″ сх. д. / 49.80139° пн. ш. 36.16722° сх. д. / 49.80139; 36.16722Координати: 49°48′05″ пн. ш. 36°10′02″ сх. д. / 49.80139° пн. ш. 36.16722° сх. д. / 49.80139; 36.16722
Середня висота
над рівнем моря
134 м
Місцева влада
Адреса ради 63404, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 16
Карта
Островерхівка. Карта розташування: Україна
Островерхівка
Островерхівка
Островерхівка. Карта розташування: Харківська область
Островерхівка
Островерхівка
Мапа
Мапа

Географія ред.

Село Островерхівка знаходиться між річками Мжа (6 км) та Уда (8 км), за 5 км від села Тимченки, за 8 км від міста Мерефа, за 2,5 км від села Аксютівка, примикає до села Тросне. До села примикають кілька лісових масивів, у тому числі урочище Великий Бір (сосна).

Історія ред.

 
Островерхівка на мапі 1783 року

Село вперше згадується у 1655 році[1].

За даними на 1864 рік у казеному селі Мереф'янської волості Харківського повіту мешкало 1342 особи (638 чоловічої статі та 704 — жіночої), налічувалось 183 дворових господарства, існувала православна церква[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2980 осіб[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 174 людей[4].

В 1906 році в селі народився Малик Яків Олександрович — радянський державний діяч, дипломат, посол СРСР в Японії (1942–1945), у Великій Британії (1953–1960), заступник міністра закордонних справ СРСР (1946–1953) та (1960–1967), постійний представник СРСР при ООН і в РБ ООН (1948–1952) і (1967–1976).

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Зміївської міської громади.[5]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зміївського району, село увійшло до складу Чугуївського району Харківської області[6].

Економіка ред.

  • Молочно-товарна ферма.

Об'єкти соціальної сфери ред.

  • Школа I—II ст.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.1. - с. 146.
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 153)(рос. дореф.)
  3. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  4. Мартиролог. Харківська область, ст. 770—774 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 10 грудня 2015.
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела ред.