Відкрити головне меню

Остеосинтез — хірургічне лікування переломів кісток, що полягає в репозиції та фіксації кісткових уламків механічними конструкціями та імплантами (пластинами, гвинтами, інтрамедулярними стержнями, шпицями, дротом). Основною перевагою цього методу лікування є збереження функціональної рухомості кінцівки та найближчих суглобів в період зрощення, прискорення консолідації та відновлення опорної функції кінцівки. Загальноприйняті принципи остеосинтезу — стабільність (нерухомість уламків, що створює умови для зрощення кісток) та функціональність (можливість рухати кінцівкою, при цьому зберігається кровопостачання, попереджається розвиток контрактури, атрофії м'язів). Головними напрямками розвитку остеосинтезу є мінімізація оперативних втручань, малоінвазивність, зменшення крововтрати та тривалості операцій. Оперативне лікування переломів виконується при непоправимому зміщенні, інтерпозиції м'яких тканин, незрощенні кісток та у випадках, коли є загроза стиснення або пошкодження судин та нервів уламками кістки.

Оперативне втручання:
Остеосинтез
Остеосинтез гвинтами при переломі шийки стегна, лікар Р.Горобець лікарня №7, м. Київ.jpg
Остеосинтез гвинтами при переломі шийки стегна, одразу після травми та через 5 місяців після операції
MeSH: E04.555.300
Інші коди:  —

В Україні остеосинтез розвивали та впроваджували Кукруза Л.П., Ревенко Т.А., Георгій Гайко, Корж М.О., Катонін К.І., Микола Анкін, Клімов К.М., Рубленник І.М., Яцевський О.О.


Хірургічне лікування перелому кута нижньої щелепи. Фіксація кісткових уламків пластинами. Принципи остеосинтезу — стабільність (нерухомість уламків, що створює умови для зрощення кісток) та функціональність.

Рентгенограми кінцівок після остеосинтезуРедагувати

ПосиланняРедагувати