Остап Фасцієвич

український військовий діяч часів Гетьманщини

Остап Артемович Фасцієвич (Фацкієвич, Фецькевич, Федькович) (? — 1664) — український військовий діяч доби Гетьманщини, дипломат. Генеральний писар (16591660), корсунський полковник (1659).

Остап Фасцієвич
Народивсяневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Дівочки, Житомирський повіт, Київське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1664 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Гетьманщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвоєначальник, Генеральний писар Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Народився в селі Дівочки Київського воєводства у шляхетській родині. Імовірно, мав добру освіту.

За часів Хмельниччини був писарем Генеральної військової канцелярії. Виконував дипломатичні доручення гетьмана Богдана Хмельницького. У червні-липні 1656 року їздив до Москви у складі делегації Івана Скоробагатька, отримав подарунки від царя. У червні 1657 року у Чигирині вів перемови з московським окольничим Федором Бутурліним.

Був прибічником гетьмана Івана Виговського. У травні 1659 року їздив до Варшави на сейм у складі делегації Війська Запорозького. 10 червня склав присягу козацьких послів. У 1659 році був нобілітований, отримав у володіння село Шендерівку на території Корсунського полку. Наприкінці року деякий час очолював полк.

Після приходу до влади Юрія Хмельницького призначений генеральним писарем. Кілька разів був послом до короля і до царя. У грудні 1659 — січні 1660 року їздив до Москви разом з Андр. Одинцем, М. Булигою та П. Дорошенком. Під час цієї поїздки його особисто супроводжувало 11 козаків.

Втратив посаду наприкінці 1660 року на користь більш лояльного до Речі Посполитої П. Тетері. Залишився військовим товаришем у Корсунському полку. На початку 1664 року був звинувачений у причетності до організації антипольського повстання на Правобережжі. Розстріляний у березні за наказом польського полковника С. Маховського.

Родина

ред.

Був одружений з донькою генерального обозного Тимофія Носача.

Син Михайло був овруцьким городовим отаманом. Син Іван — новгород-сіверським гродським скарбником. Син Каленик — військовий товариш Стародубського полку у 1709 році. Нащадки Каленика носили прізвище Фецькевичів-Калієнків, мешкали на Чернігівщині, володіли селами Сидорівкою та Лебединцями.

Джерела

ред.
  • Заруба В. Козацька старшина Гетьманської України (1648-1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011.
  • Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія.  — Київ, 2010.