Відкрити головне меню

Останній бій лінкора «Бісмарк»

Останній бій лінкора «Бісмарк» — морський бій, що стався 26 — 27 травня 1941 в Атлантичному океані приблизно 300 миль західніше французької військово-морської бази в місті Брест, між ескадрою британського флоту віце-адмірала Д.Тові та найновішим лінійним кораблем німецького флоту «Бісмарк» під командуванням віце-адмірала Г. Лют'єнса.

Останній бій лінкора «Бісмарк»
Операція «Рейнюбунг»
Битва за Атлантику
Battleship Bismarck burning and sinking 1941.jpg
Останні хвилини німецького лінійного корабля «Бісмарк». 27 травня 1941
Дата: 26 — 27 травня 1941
Місце: Північна Атлантика
Результат: рішуча перемога британського флоту; загибель німецького лінкору "Бісмарк»
Сторони
Naval Ensign of the United Kingdom.svg Королівський ВМФ Великої Британії
Naval Ensign of Poland.svg ВМС Польщі
War Ensign of Germany (1938–1945).svg Крігсмаріне
Командувачі
Велика Британія Джон Тові
Велика Британія Фредерік Далрімплі-Гамільтон
Німецька імперія Гюнтер Лют'єнс 
Німецька імперія Ернст Ліндеманн 
Військові сили
1 авіаносець
3 лінійні кораблі
3 крейсери
6 есмінців[а 1]
1 лінійний корабель
Втрати
1 крейсер — легкі пошкодження; 3 поранених в результаті дружнього вогню 1 лінійний корабель
2 200 загиблих
110 захоплених у полон
Карта операції «Рейнюбунг», що проводилася німецьким флотом у травні 1941

Хоча битва між найпотужнішими кораблями свого часу мала вирішальне значення у веденні війни на Атлантичному просторі, цей бій не отримав власної усталеної назви.

ІсторіяРедагувати

Морський бій 26 — 27 травня 1941 став продовженням битви у Данській протоці, що сталася 24 травня 1941, під час якого німецька рейдерська група з лінійного корабля «Бісмарк» і важкого крейсера «Принц Ойген» потопили британський лінійний крейсер HMS «Худ» та пошкодили лінкор «Принц Уельський», змушуючи його відступити.

 
Рятування членів німецького екіпажу лінкору «Бісмарк» британським крейсером HMS «Дорсетшир». 27 травня 1941

У цій битві паливні баки «Бісмарка» було пошкоджено, однак він спромігся відірватися від переслідування важких крейсерів «Норфолк» і «Саффолк». Його метою було дістатися порту Брест для ремонту. Супутник лінкора, важкий крейсер «Принц Ойген», за рішенням віце-адмірала Г. Лют'єнса, продовжив свою рейдерську місію, вирушивши далі вглиб Атлантики.

Після поразки у Данській протоці морські й повітряні судна Королівського флоту і Королівських ВПС розшукували «Бісмарк» по всій акваторії Північної Атлантики протягом більше двох днів.

Полювання на пошкоджений німецький лінкор почалося після того, як у другій половині дня 26 травня британський розвідувальний літак «Каталіна» виявив «Бісмарк» за масляним слідом.

Битва відбулася в чотири основні етапи.

На першому етапі британська палубна авіація з британського авіаносця «Арк Роял» завдала низку повітряних ударів торпедоносцями «Свордфіш», які вивели з ладу стерновий механізм «Бісмарка» і, таким чином, заклинили його рулі.

Другий етап включав стеження й переслідування «Бісмарка» протягом ночі з 26 на 27 травня британськими есмінцями. Есмінці HMS «Сикх», «Козак», «Зулу», «Маорі» і польський ORP «Піорун» усю ніч переслідували пошкоджений «Бісмарк», періодично атакуючи його торпедами, але не завдали йому серйозних ушкоджень. Третя фаза включала ранкову атаку британських лінкорів «Король Георг V» і «Родні», за підтримки крейсерів. Після 100 хвилин запеклого бою «Бісмарк» був затоплений екіпажем внаслідок комбінованого ураження артилерійськими снарядами, влучання торпед і пожежі, що сталася на борту. Британський лінкор «Родні» дістав легкі пошкодження.

Перш, ніж відійти з поля битви, британські військові кораблі врятували 110 матросів з «Бісмарка», однак, через загрозу появи німецьких підводних човнів, залишили кількасот людей напризволяще.

На завершальному етапі бою, під час відходу, британські кораблі були атаковані літаками Люфтваффе, в результаті чого британці втратили есмінця HMS «Машона», а німецькі кораблі й підводні човни прибули на місці загибелі «Бісмарка» пізніше та врятували ще п'ятьох членів екіпажу, котрі вцілили та трималися на воді.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Brown, J. D. (1968). Carrier Operations in World War II. Shepperton, UK: Ian Allen. ISBN 978-0-7110-0040-7. 
  • Chesnau, Roger (Ed.) Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. Conway Maritime Press, 1980. ISBN 0-85177-146-7
  • Dewar, A.D. Admiralty report BR 1736: The Chase and Sinking of the «Bismarck». Naval Staff History (Second World War) Battle Summary No. 5, March 1950. Reproduced in facsimile in Grove, Eric (ed.), German Capital Ships and Raiders in World War II. Volume I: From «Graf Spee» to «Bismarck», 1939—1941. Frank Cass Publishers 2002. ISBN 0-7146-5208-3
  • Jackson, Robert (2002). The Bismarck. London: Weapons of War. ISBN 978-1-86227-173-9.
  • Garzke, William; John Dulin (1990). Battleships: Axis and Neutral Battleships in World War II. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-0-87021-101-0. 
  • Ludovic Kennedy. Pursuit: The sinking of the Bismarck. William Collins Sons & Co Ltd 1974. ISBN 0-00-211739-8
  • Müllenheim-Rechberg, Burkard von. Battleship Bismarck: A Survivor's Story. Triad/Granada, 1982. ISBN 0-583-13560-9.
  • Schofield, B.B. Loss of the Bismarck. Ian Allan Ltd 1972. ISBN 0-7110-0265-7

ВідеоРедагувати

ПосиланняРедагувати