Вікіпедія

Останній володар часу

(Перенаправлено з Останній Володар Часу)

Останній володар часу (англ. Last of the Time Lords) — тринадцятий та заключний епізод третього сезону поновленого британського науково-фантастичного телесеріалу «Доктор Хто». Уперше транслювався на телеканалі BBC One 30 червня 2007 року.[1] Є останнім епізодом у трисерійній історії разом з епізодами «Утопія» та «Барабанний бій».

187c — «Останній Володар часу (англ. Last of the Time Lords)»
Доктор Девід Теннант (Десятий Доктор)
Супутник Фріма Аджимен (Марта Джонс)
Джон Барроумен (Джек Гаркнесс)
Інші актори
Виробництво
Сценарист Расселл Ті Девіс
Режисер Колін Тейг
Редактор тексту Саймон Вінстоун
Продюсер Філ Коллінсон
Виконавчий продюсер Расселл Ті Девіс
Джулі Гарднер
Код виробника 3.13
Сезон Третій
Тривалість 52 хвилини
Дата випуску 30 червня 2007
Хронологія
← Попередня серія Наступна серія →
Барабанний бій (англ. The Sound of Drums) Аварія в часі (англ. Time Crash) (міні-епізод)
Мандрівка проклятих (англ. Voyage of the Damned)

IMDb ID 01000255

Події епізоду відбуваються на Землі через рік після подій епізоду «Барабанний бій». В епізоді володар часу Майстер (грає Джон Сімм) підкорив Землю і поневолив її населення, яке змушене готувати військові космічні кораблі для підкорення Майстром решти Всесвіту. Студентка-медик Марта Джонс (грає Фріма Аджимен) проводить попередній до подій епізоду рік, подорожуючи планетою, що є частиною плану зупинення Майстра.

Сюжет ред.

Через рік після нападу токлафанів на Землю, коли Майстер захопив планету, людство знаходиться на межі вимирання. Після втечі з авіаносця Марта подорожує світом та уникає виявлення за допомогою фільтру сприйняття, який їй дав Доктор у попередньому епізоді. Вона готує людей, які вижили, сконцентрувати свої думки на слові «Доктор» в момент завершення відліку до запуску ракетного флоту, який Майстер має намір запустити в космос, розпочати війну з іншопланетними расами та захопити їх. Тим часом Десятий Доктор витрачає рік, психічно інтегруючись в мережу супутникового зв'язку «Архангел», якою управляє Майстер, яка передає колективну психічну енергію людей Доктору. Марта вигадує історію про пошук чотирьох компонентів пістолета, до яких вразливий Майстер, як частина плану, щоб професор Дочерті провела Марту назад до Майстра.

Марта разом із Дочерті та медиком Томасом Мілліганом захоплюють токлафана. Після огляду прибульця вони виявляють що токлафани — це люди, яких ракета в майбутньому відвезла до Утопії. Вони поклали свої голови в металеві сфери, а їх розум регресував до дитячого. Майстер створив із TARDIS машину часових парадоксів, щоб дозволити їм повернутись у минуле і вбити своїх предків. Марта і Томас відходять, щоб знайти останній компонент пістолета, а Дочерті надає Майстру місцезнаходження Марти в обмін на інформацію про власного сина.

Після видачі Марти Майстер знищує пістолет і відвозить її назад на авіаносець, щоб він міг її вбити перед штучно зістареним Доктором. Колективна психічна енергія людей, що думають про Доктора, омолоджує його, дозволяючи йому подолати свій полон і змусити Майстра здатись у поразці. Джек звільняється з полону та вирушає на знищення машини часових парадоксів. Руйнування машини парадоксів спричиняє відкидання часу до моменту появи токлафанів рік тому, а всі, окрім тих, хто знаходився на борту авіаносця, забувають про пережитий рік. Доктор та його союзники розглядають долю Майстра до того, як Майстра застрелює його дружина Люсі. Майстер помирає на руках у Доктора, а Доктор кремує його тіло на поховальному вогнищі.

Доктор повертає Джека до Торчвуду. Марта вирішує покинути Доктора для того, щоб перебувати зі своєю родиною, представники якої пам'ятають своє ув'язнення на авіаносці. Вона дає Доктору свій мобільний телефон у випадку, якщо йому потрібно зв'язатись із нею. Після цього, в той час, як Доктор перебуває в TARDIS, в нього врізається космічний корабель, який носить ім'я «Титанік».

Знімання епізоду ред.

«Останній володар часу» вважається частиною трисерійної історії-завершення третього сезону поновленого «Доктора Хто», разом з попередніми епізодами «Утопія» та «Барабанний бій» — перша історія такої довжини в поновленому телесеріалі. Однак Расселл Ті Девіс говорив, що вважає «Утопію» окремою історією, але зазначив, що вважає визначення належності даного епізоду до телесеріалу довільним.[2] «Останній володар часу» був пропонованим підзаголовком для фільму «Доктор Хто», який готувався з 1987 до 1994.[3]

Епізод був знятий у восьмому виробничому блоці разом з епізодом «Барабанний бій». Для того, щоб залишити деталі епізоду в таємниці, доступ до копій епізоду для попереднього перегляду було заборонено.[4] Для епізоду «Судний день» попереднього сезону та епізоду «Кінець мандрівки» наступного діяло схоже обмеження.[5] Епізоду був виділений 50-хвилинний відрізок телеефіру,[6] як і раніше епізоду «Далеки на Манхеттені», та 55-хвилинний відрізок телеефіру для повторів епізоду на телеканалі BBC Three.[7][8] Згідно слів Расселла Ті Девіса в 384-му випуску «Doctor Who Magazine» це було пов'язано з тим, що епізоду не вистачило відведеного йому екранного часу, але вони не хотіли втрачати відзнятий матеріал. Фінальний епізод серії епізодів «Суд над володарем часу» був також подовжений на п'ять хвилин у 1986 році. В аудіокоментарі продюсер розкрив, що Грем Гарпер ставав на заміну для режисерування деяких сцен після того, як режисер Колін Тейг отримав поранення.

Акторський склад ред.

Реггі Єйтс згадується у титрах як актор, що грає Лео Джонса. Однак даний герой з'являється в епізоді лише на задньому плані, не граючи ролі в розвитку сюжету. В аудіокоментарі до епізоду згадується, що спочатку було заплановано, щоб Лео з'явився в уривку, в якому Марта Джонс повертається до Великої Британії, але у Єйтса була запланована гра в іншій акторській ролі в час знімання епізоду. Зої Торн раніше озвучувала гельтів у епізоді «Невгамовні мерці». Не згадана в титрах рука, яка піднімає кільце Майстра, була менеджером зі знімання Трейсі Сімпсон.

Саундтрек ред.

На початку епізоду Майстер входить на трап авіаносця під пісню «I Can't Decide» від «Scissor Sisters», яка грає на тлі. Він посилається на неї, як на «трек № 3» — порядок пісні в другому альбомі «Scissor Sisters», який має назву «Ta-Dah[en]». В епізоді востаннє в телесеріалі з'являється музичний супровід до «Доктора Хто», написаний Мюрреєм Ґолдом у 2005 році (незважаючи на незначні його зміни та розширення закривальної теми в 2006 році). Відкривальна тема пізніше з'являється ще один раз в аранжуванні 2005 року в мініепізоді «Аварія в часі», до того як відкривальна та закривальна теми оновлюються, починаючи з «Мандрівки проклятих» та продовжуючи в четвертому сезоні у 2008 році.

Трансляція епізоду та відгуки ред.

Епізод уперше транслювався на телеканалі BBC One 30 червня 2007 року.[1] За нічними оцінками епізод було переглянуто 8 мільйонами глядачів з часткою аудиторії 39 %.[9] За підсумковими оцінками епізод переглянуло 8,61 мільйонів глядачів,[10] він отримав 88 балів з індексом оцінки[en] (відмінно).[11]

Епізод було заплановано наживо транслювати для прайду в Лондоні на Трафальгарській площі з використанням величезного екрана. Однак місцева комендантська година після спроби теракту[en] перешкодила транслюванню. Фріма Аджимен та Джон Барроумен відвідали даний прайд.[12][13]

Стівен Брук на блозі «Гардіана» писав, що епізод «був точно епічним завершенням… але не задовольняючим». Він відчував, що завершення сезону було занадто епічним та надто різким, і «переродження Доктора… залишило холод в мені».[14] Оглядач з SFX Дейв Голдер дав епізоду оцінку три з половиною зірки з п'яти, роблячи висновок, що це було «Гарне, цілісне та розважальне, з гарною грою деяких акторів та візуальними ефектами, які запам'ятовуються, але імовірно найменш задовольняюче закінчення поновленого „Доктора Хто“ серед усіх». Однак він вважав, що в епізоді було «багато такого, чим можна насолоджуватись», наприклад Джон Сімм, який грає Майстра, акторська гра Фріми Аджимен та візуальні ефекти. Він хотів, щоб постапокаліптичний світ на Землі був розкритий сильніше.[15]

Тревіс Фікетт з IGN дав епізоду «Останній володар часу» оцінку 8,4 балів з 10, вважаючи, що він мав «найслабший вступ» серед епізодів трисерійного фіналу сезону, однак він містив у собі «гарні речі», зокрема фінальну битву між Доктором та Майстром та покидання Мартою Доктора. Однак він вважав, що найбільшою «помилкою» було залишання Доктора осторонь в епізоді та «логічно брудне» завершення.[16] Марк Райт із «The Stage» назвав епізод «найслабшим з фіналів сезонів „Доктора Хто“ до цього часу», в якому більшість сюжету була «ліниво написана» чи не мала в собі змісту, та «[виглядала] дурною та якій бракувало змістовності». В той час, як він хвалив Марту та емоційне піднесення в епізоді, він вважав Джека «злочинно недовикористаним» та критикував зображення старого Доктора.[17] Стівен Джеймс Волкер[en] у своїй книзі «Третій вимір: неофіційний та неавторизований путівник „Доктором Хто“ 2007 року» (англ. Third Dimension: The Unofficial and Unauthorised Guide to Doctor Who 2007) зробив підсумок про епізод, як про «блідий та депресивний», та перерахував лікування Доктора, використання кнопки скидання та недовикористання капітана Джека Гаркнесса серед проблем із сюжетом епізоду.[18]

Примітки ред.

  1. ↑ а б Doctor Who UK airdate announced. News. Dreamwatch. 27 лютого 2007. Архів оригіналу за 12 March 2007.
  2. ↑ Davies, Russell T (4 березня 2009). Production Notes. Doctor Who Magazine. № 406. Royal Tunbridge Wells, Kent: Panini Comics. с. 4. And I certainly feel the Series Three climax was two stories, no matter what the DWM season poll says. I'm sorry! I just do! I could rattle off the reasons, but we're into the mystical land of canon here, where the baseline of the argument simply comes down to "because I think so!"
  3. ↑ Lofficier, Jean-Marc (1997). Doctor Who: The Nth Doctor - An in-depth Study of the films that almost were. London: Virgin Books. ISBN 0-426-20499-9.
  4. ↑ What did Lizo think of Doctor Who?. CBBC. 18 червня 2007. Процитовано 21 червня 2007.
  5. ↑ Fear Forecast: "Army of Ghosts". BBC Doctor Who website. BBC. Процитовано 25 лютого 2007.
  6. ↑ Doctor Who — Saturday [Архівовано 2007-07-02 у Wayback Machine.], 30 June, Radio Times
  7. ↑ Doctor Who — Sunday[недоступне посилання], 1 July, Radio Times
  8. ↑ Doctor Who — Friday[недоступне посилання], 6 July, Radio Times
  9. ↑ Dowell, Ben (2 липня 2007). Doctor Who masters rivals. The Guardian. Процитовано 29 березня 2012.
  10. ↑ Weekly Top 30 Programmes. Broadcasters' Audience Research Board. Процитовано 29 березня 2012.
  11. ↑ Sound of Drums. Outpost Gallifrey. Final Ratings. Архів оригіналу за 30 серпня 2007 року.
  12. ↑ Gripping finale of Doctor Who closes Pride show in Trafalgar Square. Pride London. Архів оригіналу за 21 June 2007. Процитовано 25 червня 2007.
  13. ↑ Doctor Who dropped at London Pride 2007. Outpost Gallifrey. Архів оригіналу за 11 September 2007. Процитовано 2 липня 2007.
  14. ↑ Brook, Stephen (2 липня 2007). Doctor Who: it's season finale time!. Guardian Unlimited. Процитовано 10 серпня 2008.
  15. ↑ Golder, Dave (30 червня 2007). Doctor Who 3.13 "Last of the Time Lords". SFX. Процитовано 26 березня 2012.
  16. ↑ Fickett, Travis (8 жовтня 2007). Doctor Who: "Last of the Time Lords" Review. IGN. Процитовано 26 березня 2012.
  17. ↑ Wright, Mark (1 липня 2007). Doctor Who 3.13: Last of the Time Lords. The Stage. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 10 липня 2013.
  18. ↑ Walker, Stephen James (2007). Third Dimension: The Unofficial and Unauthorised Guide to Doctor Who 2007. Telos Publishing. с. 264. ISBN 978-1-84583-016-8.

Посилання ред.



  Це незавершена стаття про серіал Доктор Хто.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Останній_володар_часу&oldid=41865533