Остання футуристична виставка картин «0,10»
Остання футуристична виставка картин «0,10» ( нуль-десять ) — художня виставка, що проходила в художньому бюро Надії Добичиної (Будинок Адаміні) на Марсовому полі в Петрограді від 19 грудня 1915 до 17 січня 1916 року. На виставці показали свої роботи Казимир Малевич і його соратники. Вони представили новий напрямок у російському авангарді — супрематизм.
Назва ред.
Організатори назвали виставку «Останньою футуристичною» через бажання завершити футуристичний період в російському живописі й позначити перехід до супрематизму.
«0,10» — це не одне число (одна десята), а числа нуль і десять, перелічені через кому. Нуль означає відсутність (нульова кількість) предметних форм у супрематизмі. Десять — кількість художників, які планували взяти участь у виставці, але, коли учасників стало чотирнадцять, назву не змінили.[3]
Історія ред.
Виставку організували за ініціативи Івана Пуні. Соратники Малевича не були готові повністю прийняти супрематизм і визнати його спадкоємцем футуризму, тому Малевичу не дозволили назвати свої картини «Супрематизм» ні в каталозі, ні в експозиції. Полотна мали складні, розгорнуті назви, що було пов'язано не лише із забороною на назву «супрематизм».
Малевич особисто вивішував картини в ніч перед відкриттям, щоб ніхто завчасно їх не побачив[4]. За кілька годин до вернісажу він намалював від руки кілька плакатів з написом «супрематизм живопису» для непідготовленої публіки. На вернісажі поширювали книгу-маніфест «От кубизма к супрематизму. Новый живописный реализм», яку видав Михайло Матюшин.
У покуті, де у слов'ян завжди висять ікони, Малевич поставив «Чорний квадрат», вказаний у каталозі як «Чорний чотирикутник», що став завдяки виставці відомою картиною російського авангардного живопису, яку потім прозвали «іконою російського авангарду». Були й інші картини Малевича, в тому числі «Чорний хрест», «Чорний круг», «Червоний квадрат», а також полотна його соратників та учнів. Загалом було 39 картин[2]. 50% від чистого прибутку йшло на користь лазарету діячів мистецтв.
Критика ред.
Подія мала широкий відгук у мистецьких колах. Хоча нині більшість мистецтвознавців вважають виставку видатним досягненням російського авангарду, спочатку вона викликала швидше скептичну реакцію[5]. Художник Олександр Бенуа різко розкритикував її, особливо «Чорний квадрат». Багато критиків були незадоволені тим, що Малевич повісив картину в покуті, де зазвичай висять ікони[1].
Учасники ред.
Багато хто з цих художників крім того брав участь у першій футуристичній виставці «Трамвай В», що проходила в березні того ж року.
- Казимир Малевич
- Володимир Татлін
- Іван Пуні
- Любов Попова
- Іван Клюн
- Ксенія Богуславська
- Ольга Розанова
- Надія Удальцова
- Натан Альтман
- Василь Каменський
- Віра Пестель
- Марія Васильєва
- Ганна Кирилова
- Михайло Меньков
Об'єднання «0,10» ред.
У квітні 1917 року учасники виставки створили об'єднання художників-авангардистів під назвою «0,10».
Примітки ред.
- ↑ а б Stedelijk museum Amsterdam. 0,10 EXHIBITION [Архівовано 13 липня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ а б http://www.incorm.eu/Exhibitions/KM1900-1920.pdf — Exhibition gallery Kazimir Severinovich Malevich
- ↑ The Art Institute of Chicago. Related Story: VIEW The 0.10 Exhibition
- ↑ Виставка «Казимир Малевич. До та після квадрата»(рос.)
- ↑ Андреева Е. Ю.. Казимир Малевич. Чёрный квадрат. — СПб.: «Арка», 2010. — С. 11