Відкрити головне меню

Остання футуристична виставка картин «0,10»

Єдина збережена фотографія робіт Казимира Малевича на виставці 0,10.
Єдина[1]фотографія виставки, що збереглась. Можна побачити 21 роботу з 39[2].
Реклама виставки (приватна колекція, Цюрих)

Остання футуристична виставка картин «0,10» ( нуль-десять ) — художня виставка, що проходила в художньому бюро Надії Добичиної (Будинок Адаміні) на Марсовому полі в Петрограді від 19 грудня 1915 до 17 січня 1916 року. На виставці показали свої роботи Казимир Малевич і його соратники. Вони представили новий напрямок у російському авангарді — супрематизм.

НазваРедагувати

Організатори назвали виставку «Останньою футуристичною» через бажання завершити футуристичний період в російському живописі й позначити перехід до супрематизму.

«0,10» — це не одне число (одна десята), а числа нуль і десять, перелічені через кому. Нуль означає відсутність (нульова кількість) предметних форм у супрематизмі. Десять — кількість художників, які планували взяти участь у виставці, але, коли учасників стало чотирнадцять, назву не змінили.[3]

ІсторіяРедагувати

Виставку організували за ініціативи Івана Пуні. Соратники Малевича не були готові повністю прийняти супрематизм і визнати його спадкоємцем футуризму, тому Малевичу не дозволили назвати свої картини «Супрематизм» ні в каталозі, ні в експозиції. Полотна мали складні, розгорнуті назви, що було пов'язано не лише із забороною на назву «супрематизм».

 
Обкладинка каталогу

Малевич особисто вивішував картини в ніч перед відкриттям, щоб ніхто завчасно їх не побачив[4]. За кілька годин до вернісажу він намалював від руки кілька плакатів з написом «супрематизм живопису» для непідготовленої публіки. На вернісажі поширювали книгу-маніфест «От кубизма к супрематизму. Новый живописный реализм», яку видав Михайло Матюшин.

У покуті, де у слов'ян завжди висять ікони, Малевич поставив «Чорний квадрат», вказаний у каталозі як «Чорний чотирикутник», що став завдяки виставці відомою картиною російського авангардного живопису, яку потім прозвали «іконою російського авангарду». Були й інші картини Малевича, в тому числі «Чорний хрест», «Чорний круг», «Червоний квадрат», а також полотна його соратників та учнів. Загалом було 39 картин[2]. 50% від чистого прибутку йшло на користь лазарету діячів мистецтв.

КритикаРедагувати

Подія мала широкий відгук у мистецьких колах. Хоча нині більшість мистецтвознавців вважають виставку видатним досягненням російського авангарду, спочатку вона викликала швидше скептичну реакцію[5]. Художник Олександр Бенуа різко розкритикував її, особливо «Чорний квадрат». Багато критиків були незадоволені тим, що Малевич повісив картину в покуті, де зазвичай висять ікони[1].

УчасникиРедагувати

 
Розанова, Богуславська і Малевич на тлі картин

Багато хто з цих художників крім того брав участь у першій футуристичній виставці «Трамвай В», що проходила в березні того ж року.

Об'єднання «0,10»Редагувати

У квітні 1917 року учасники виставки створили об'єднання художників-авангардистів під назвою «0,10».

ПриміткиРедагувати