Осока тонкокореневищна

вид рослин
(Перенаправлено з Осока стрункокореневищна)

Осока тонкокореневищна[1][2] (Carex chordorrhiza) — вид багаторічних трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae). Належить до секції Carex sect. Chordorrhizae із підроду Carex subg. Vignea.

Осока тонкокореневищна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Осока (Carex)
Вид:
Осока тонкокореневищна (C. chordorrhiza)
Біноміальна назва
Carex chordorrhiza

Опис ред.

Рослина має особливий вегетативний спосіб розмноження. Кореневища короткі. Листові вегетативні стебла сильно витягуються по ходу сезону. Спочатку прямостоячі, вони зрештою стають лежачими і в наступному сезоні утворюють коріння й пагони з вузлів. Ці горизонтальні стебла, як правило, заростають мохом або утворюють мережі на мілководді й, таким чином, грають роль кореневищ. Рослина з циліндричними, гладкими стеблами до 40 см. Листки плескато-жолобчасті, коротші за стебло. Колосків 3–5, кожен у нижній частині з жіночими, у верхній — з чоловічими квітками. Покривні луски гострі, іржасті. Плоди 3,5–4,5 мм, з дзьобом 0,5–1 мм. 2n=60, 62, 70. В Україні цвіте у травні–липні й плодоносить у серпні.

Поширення ред.

Північна Євразія: Корея, Росія, Кавказ, Європа (в тому числі Україна); Північна Америка: США, Канада, Гренландія, Сен-П'єр і Мікелон. Циркумполярний вид з диз'юнктивним поширенням у гірських регіонах. Населяє дуже вологі й кислі болота, гіпнові та сфагнові плави озер.

В Україні — на пд. межі поширення, зростає в Поліссі (переважно Зх.), зрідка у пн. частині Лісостепу. Адм. регіони: Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Львівська, Івано-Франківська, Полтавська області. Охороняють у Поліському, Черемському, Рівненському (всі ділянки) ПЗ, в Шацькому НПП, заказниках загальнодержавного значення «Нечимне», «Чахівський», «Згоранські озера», «Почаївський», «Вичівський», «Золотинський», «Сварицевицький», «Хиноцький».

Галерея ред.

Примітки ред.

Посилання ред.