Осока вічнозелена

вид рослин

Осо́ка вічнозеле́на (Carex sempervirens) — багаторічна рослина родини осокових. Південно-середньоєвропейський високогірний (субальпійсько-альпійський) вид.

Осока вічнозелена
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Осока (Carex)
Вид:
Осока вічнозелена (C. sempervirens)
Біноміальна назва
Carex sempervirens

Опис

ред.

Трав'яниста рослина 20-40 см заввишки.Стебла оточені червоно-бурими піхвами. Листки 2-3 мм завширшки, покривні луски тупуваті, темно-червоні, зі світлою серединою. Мішечки видовженояйцеподібні або ланцетоподібні, тригранні, у верхній частині темно-червоні, зрілі — фіолетово-чорні, які поступово переходять у конусоподібний нечіткодвозубчастий і по краях шипуватий носик, внизу бліді, з жилками.

Приквіткові листки 1,5-3,0 см завдовжки, не довші від колосочка. Маточкові колоски на ніжках, носик до 2 мм завдовжки.

Цвіте у травні-червні.

Поширення та екологія

ред.

Вид поширений у горах Південної і Середньої Європи (від Північної Іспанії на заході до Карпат на сході, Македонії на півдні. Трапляється у висотному діапазоні 1700-3000 м.

В Українських Карпатах вид поширений всіх високогірних районах. Досить часто трапляється на високогірних луках субальпійського та альпійського поясів, задернованих і кам'янистих схилах.

Анемофіл, афтохор.

Охорона

ред.

Зростає у КНПП, Чорногірському і Мармароському масивах КБЗ, інших резерватах загальнодержавного значення й місцевого статусу.

Використання

ред.

Має ознаки декоративності, особливо в період цвітіння, використовують в квітникарстві.[1]

Систематика

ред.
  • Carex alpestris Gaudin
  • Carex alpina Schrank
  • Carex arida Schleich. ex Kunth
  • Carex bulgarica (Domin) Lazare
  • Carex erecta DC.
  • Carex ferruginea Schkuhr
  • Carex ferruginea var. sempervirens (Vill.) Fiori
  • Carex firma var. subalpina Wahlenb.
  • Carex granitica Braun-Blanq.
  • Carex murrii Appel ex Murr
  • Carex sempervirens f. albicans Lackow. ex Kük.
  • Carex sempervirens f. coarctata Huter ex Kneuck.
  • Carex sempervirens f. fastigiata Lackow. ex Kük.
  • Carex sempervirens f. laxiflora Schur
  • Carex sempervirens f. rigida Schur
  • Carex sempervirens f. schkuhriana Bonnet & J.A.Richt.
  • Carex sempervirens f. semipallescens Kneuck.
  • Carex sempervirens f. stenophylla Schur
  • Carex sempervirens f. villarsiana Bonnet & J.A.Richt.
  • Carex sempervirens subsp. granitica (Braun-Blanq.) C.Vicioso
  • Carex sempervirens subsp. laevis Kit. ex Willd.
  • Carex sempervirens subsp. pseudotristis (Domin) Pawl.
  • Carex sempervirens subsp. silicicola Holub
  • Carex sempervirens subsp. tatrorum (Zapal.) Pawl.
  • Carex sempervirens var. angustata B.Kotula
  • Carex sempervirens var. aurigerana Marcailhou
  • Carex sempervirens var. bulgarica Domin
  • Carex sempervirens var. laevis (Kit. ex Willd.) Asch. & Kanitz
  • Carex sempervirens var. pseudotristis Domin
  • Carex sempervirens var. pumila Schur
  • Carex sempervirens var. setifolia Kumm. & Sendtn.
  • Carex sempervirens var. trichocarpa Schur
  • Carex tatrorum (Zapal.) Racib.
  • Carex trichocarpa Schur
  • Carex tristis var. tatrorum Zapal.
  • Carex varia Host
  • Trasus erectus (DC.) Gray


Література

ред.

Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора. Екологічні мандрівки. — Львів: БаК, 2003. — 520с.

Джерела

ред.
  1. Сад и огород [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

ред.