Маєток Марії Бродської
Маєток Марії Бродської — пам'ятка архітектури місцевого значення у Печерському районі міста Києва. Охоронний номер 408. Маєток розташовано по вулиці Інститутська.
| Маєток Марії Бродської | |
|---|---|
 | |
| 50°26′37″ пн. ш. 30°32′16″ сх. д. / 50.4438528° пн. ш. 30.5378806° сх. д.Координати: 50°26′37″ пн. ш. 30°32′16″ сх. д. / 50.4438528° пн. ш. 30.5378806° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Київ |
| Розташування | вул. Інститутська, 26 |
| Тип | пам'ятка |
| Тип будівлі | особняк |
| Стиль | модерн |
| Побудовано | 1900-ті |
| Статус | охороняється державою |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Загальний опис пам'ятки ред.
Збудовано за проектом архітектора Євгена Єрмакова у стилі модерн[1]. Будинок цегляний, з підвалом. Одноповерховий по фасаду, двоповерховий зі сторони провулку Виноградний.
Будинок горів у вересні 1941 року[1]. Було втрачено декор інтер'єрів, змінено планування. 1998 року тут було замінено також віконні рами[2].
Історія ред.
На місці цього особняка була садиба, яка з 1873 року належала Вільяму Йосиповичу Сіоні, касиру в Київському приватному комерційному банку[3]. 1878 року його було заслано у Сибір через розкрадання грошей. Його дружина, Луїза Степанівна, змушена була продати садибу, яка вже у 80-их належала Єлизаветі Іванівні Богородицькій, дружині підполковника[4]. Богородицькі володіли садибою до середини 90-х років. 11 листопада 1904 року її придбав Микола Іванович Антонов, статський радник. Саме він у 1905 році звів існуючий особняк.
1913 року маєток купила Марія Зельманівна (Соломонівна) Бродська[5]. Вона жила в маєтку із дітьми — Олександром-Соломоном, Яковом і Бертою[2]. В маєтку родина мешкала до грудня 1919 року, у 1920 році відбулася націоналізація. У будинку були різні військові установи. В 1927 році тут жив П. Є. Блінов, комендант міста Києва.
За радянських часів тут був дитячий садок, потім — військова частина[1].
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Звід пам'яток історії та культури України, 1999, с. 428.
- ↑ а б Особняки Києва, 2004, с. 132.
- ↑ Особняки Києва, 2004, с. 129.
- ↑ Особняки Києва, 2004, с. 130.
- ↑ Особняки Києва, 2004, с. 131.
Джерела ред.
- Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. http://history.org.ua/LiberUA/966-95478-1-4/966-95478-1-4.pdf [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін.; Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Л. Федорова. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — 608 с: іл. — ISBN 966-95478-1-4.
- Особняки Києва / О. М. Друг, Д. В. Малаков. — К.: Кий, 2004. — 823 с.: іл. — Бібліогр.: с. 693–732.