Відкрити головне меню
СаппороХакодатеАсахікаваАоморіХатінохеМоріокаСендайАкітаЯмаґатаКоріямаІвакіМітоЦукубаУцуноміяМаебасіТакасакіІсесакіОтаСайтамаКаваґоеКумаґаяКаваґутіТокородзаваКасукабеСокаКосіґаяТібаФунабасіКасіваЙокогамаКасавакіЙокосукаХірацукаОдавараТіґасакіСаґаміхараАцуґіЯматоНіїґатаНаґаокаДзьоецуТоямаКанадзаваФукуйКофуНаґаноМацумотфуСідзуокаХамамацуНумадзуФудзіНаґояТойохасіОкадзакіІтіноміяКасіґайТойотаЦуЙоккаїтіОцуКіотоОсакаСакайКішівадаТойонакаСуйтаТакацукіХіракатаІбаракіЯоНеяґаваХіґаші-ОсакаКобеХімедзіАмагасакіАкасіНісіноміяКакоґаваТакарадзукаНараВакаямаТотторіМацуеОкаямаКурасікіХіросімаКуреФукуямаСімоносекіТакамацуМацуямаКотіКітакюсюФукуокаКуремеНагасакіСасебоКумамотоОйтаМіядзакіКаґосімаНаха
(Натискати на круг на мапі)

міста державного значення

центральні міста

особливі міста

Особли́ві міста́ (яп. 特例市, токурей-ші) — міста Японії, населення яких становить понад 200 000 чоловік. Вони визначаються урядовою постановою на підставі 1 параграфа 23 розділу 252 статті "Закону Японії про місцеве самоврядування" і спільного рішення міської ради міста-кандидата та ради префектури.

Особливим містам делегуються повноваження префектур у галузі охорони здоров'я, довкілля, планування і розвитку міста, але їхній обсяг набагато менший, ніж той яким володіють центральні міста Японії.

У квітні 2015 року в Японії було ухвалено новий закон про місцеве самоврядування, за яким категорія особливих міст скасовується, і всі міста з населенням понад 200 000 осіб можуть подати запит щодо зміни свого статусу на центральне місто. Особливі міста, статус яких не підвищено, мають змогу зберегти свою автономію і матимуть назву особливі міста на час застосування (яп. 施行時特例市, шікоджі токурей ші). Як виняток, протягом п'яти років після скасування статусу особливих міст, тобто до 1 квітня 2020 року, особливі міста з населенням меншим за 200 000 осіб також зможуть змінити свій статус на центральне місто.[1]

Список особливих містРедагувати

Станом на 1 квітня 2019 року в Японії нараховується 27 населених пунктів, що визначені як "особливі" [2]:

† — міста, які планують отримати статус центральних.

Назва Японською Прапор Населення (2012) Префектура Регіон
1 квітня 2000
Йоккаїчі 四日市市   307,599 Міє Кінкі
Мацумото 松本市   243,431 Наґано Чюбу
Нумадзу 沼津市   199,883 Шідзуока Чюбу
Одавара 小田原市   197,413 Канаґава Канто
Фуджі 富士市   253,455 Шідзуока Чюбу
Ямато 大和市   230,357 Канаґава Канто
1 квітня 2001
Ібаракі 茨木市   276,474 Осака Кінкі
Міто 水戸市   269,162 Ібаракі Канто
Суйта 吹田市   357,917 Осака Кінкі
Хірацука 平塚市   260,061 Канаґава Канто
1 квітня 2002
Ацуґі 厚木市   224,181 Канаґава Канто
Ічіномія 一宮市   378,996 Айчі Чюбу
Какоґава 加古川市   268,175 Хьоґо Кінкі
Касуґай 春日井市   306,573 Айчі Чюбу
Кішівада 岸和田市   198,615 Осака Кінкі
Токородзава 所沢市   342,321 Сайтама Канто
1 квітня 2003
Чіґасакі 茅ヶ崎市   236,222 Канаґава Канто
Такарадзука 宝塚市   227,617 Хьоґо Кінкі
1 квітня 2004
Сока 草加市   244,851 Сайтама Канто
1 квітня 2007
Джьоецу 上越市   202,366 Ніїґата Чюбу
Ісесакі 伊勢崎市   207,253 Ґумма Канто
Наґаока 長岡市   281,101 Ніїґата Чюбу
Ота 太田市   217,107 Ґумма Канто
Цукуба つくば市   216,221 Ібаракі Чюбу
1 квітня 2008
Касукабе 春日部市   236,976 Сайтама Канто
1 квітня 2009
Кумаґая 熊谷市   201,814 Сайтама Канто
1 квітня 2014
Саґа 佐賀市   237,501 Саґа Кюшю

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати