Відкрити головне меню

«Осколки» — анімаційний фільм 1966 року Творчого об'єднання художньої мультиплікації студії Київнаукфільм, режисери — Іполит Лазарчук і Євген Сивокінь[2]. Мультфільм озвучено російською мовою. «Осколки» за своєю сценарно-сюжетною побудовою — низка новел. Мультфільм виконано у техніці мальованої анімації. Метраж мультфільму — 284 м[2].

Осколки
рос. Осколки
Осколки (мультфільм).jpg
Вид мультфільму мальований
Режисер Іполит Лазарчук
Євген Сивокінь
Автор сценарію Володимир Капустян
М. Клейнер
Композитор Антон Муха
Художник-постановник Євген Сивокінь
Аніматори В. Дьомкін
Єфрем Пружанський
В. Фомін
В. Легкобит
Адольф Педан
Володимир Дахно
Володимир Гончаров
Оператор Анатолій Гаврилов
Редактор Тадеуш Павленко
Звукооператор Р. Пекар
Студія Київнаукфільм
Країна УРСР УРСР
Тривалість 10 хв. 22 с.[1]
Мова російська
Рік 1966

Зміст

СюжетРедагувати

Фільм складається з трьох маленьких новел-анекдотів. Всі вони висміюють дрібні незугарності побуту, але дію їх перенесено у праісторичний час, у своєрідне і стилізоване печерне суспільство.

У першій новелі показано, як здоровезний хуліган бешкетує на пляжі.

Друга новела: завдяки тісноті на «автобусі» (автобусом чи, вірніше, таксі працює якийсь доісторичний «…завр» на зразок славетного Джерті-динозавра) сумирний і чесний обиватель-службовець безневинно одержує від сусідки поцілунок — на його щоці лишається відбиток помади. Вдома дружина влаштовує йому грандіозний скандал і, врешті, викидає з печери його кістки.

 
Кадр з мультфільму "Осколки"

І третя новела: як «обмивали» краватку і що з цього вийшло — пропили все.

Не можна сказати, що сатиричне вістря цих трьох новел надто гостре чи спрямоване на найбільш болючі місця сучасності. І тим більш дивує тло, самий ланцюг, який зв'язує ці три анекдоти. А він такий: на кіностудію художніх фільмів «Печерфільм» приносять вибитий на камені сценарій. Редактор його читає його і вимагає «згладити гострі кути». І от після кожної новелки тягнуть і тягнуть цей сценарій до врат «Печерфільму». І проходить він крізь «врата» лише тоді, коли на ньому не лишається жодного гострого місця і він стає круглим, немов яйце.

Над мультфільмом працювалиРедагувати

КритикаРедагувати

« Чи не найголовніший недолік фільму в тому, що зроблено його пере ускладненою кіномовою і доводиться весь час розгадувати, розшифровувати його зміст. І отут ми, здається, підійшли до основи, до кореня суперечливості «Осколків». Так, в них багато вигадки, своєрідності, завзяття. Але є і великий прорахунок. Колектив наших працівників намагається надолужити прогаяне, оволодіти прийомами та методами сучасного мистецтва, діяти на «широкому фронті». І саме в «Осколках» припустився помилки. Адже малюнок цього фільму перебуває під дуже великим впливом сучасної «середньоєвропейської» карикатури. Крім того, що це виявило запозиченість зорового ряду фільму, виявило його стандартизованість (хоча й на вищому щаблі, це не міняє діла), некритичне запозичення далося взнаки і в іншому плані. Йдеться про те, що переускладненість фільму, необхідність його «розшифровування» глядачем іде саме від цього. Адже режисер (він же і художник-постановник) взяв за основу динамічних, рухомих образів манеру статичної карикатури, розрахованої на довге споглядання. І не врахував цього. Звідси й пішла утрудненість сприйняття фільму. »

Крижанівський Б. М., Мальоване кіно України. — Київ: «Мистецтво», 1968. — с.129

Дивись такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Обчислено за метражем
  2. а б Крижанівський Б. М. Мальоване кіно України. — Київ: «Мистецтво», 1968. — с.155

ДжерелаРедагувати