Вікіпедія

Осички (Подільський район)

село Савранської селищної громади у Подільському районі Одеської області
(Перенаправлено з Осички (Савранський район))
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Осички.

Осички́ — село Савранської селищної громади у Подільському районі Одеської області в Україні. Населення становить 2531 осіб.

село Осички
Свято-Преображенська церква
Свято-Преображенська церква
Свято-Преображенська церква
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Громада Савранська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51120210160079792
Облікова картка Осички (Подільський район) 
Основні дані
Засноване 1548
Населення 2531
Площа 9,44 км²
Густота населення 268,11 осіб/км²
Поштовий індекс 66215
Телефонний код +380 4865
Географічні дані
Географічні координати 48°07′52″ пн. ш. 30°01′44″ сх. д. / 48.13111° пн. ш. 30.02889° сх. д. / 48.13111; 30.02889Координати: 48°07′52″ пн. ш. 30°01′44″ сх. д. / 48.13111° пн. ш. 30.02889° сх. д. / 48.13111; 30.02889
Середня висота
над рівнем моря 		95 м
Водойми р. Саврань, Яланець
Місцева влада
Адреса ради 66215, Одеська обл.,
Подільський р-н,
с. Осички,
вул. Дружби, 21
Карта
Осички. Карта розташування: Україна
Осички
Осички
Осички. Карта розташування: Одеська область
Осички
Осички
Мапа
Мапа

CMNS: Осички у Вікісховищі

Історія ред.

Імовірно, що час заснування села — початок XVIII ст. Відомо, що у 1753 р. в с. Осички була побудована дерев'яна церква і освячена на честь св. Миколая Чудотворця. В Центральному державному історичному архіві у м. Києві (ЦДІА у м. Києві) зберігається «Метрическая книга церкви с. Николая с. Осички» за 1765—1801 роки[1].

До складу сучасного села входить також колишнє село Станіславчик, яке також мало свою церкву — Свято-Преображенську. В ЦДІА у м. Києві зберігається також «Метрическая книга села Станиславчик» за 1762—1811 роки[2].

У XVIII ст. с. Осички належало князям Любомирським. З архівних документів відомо, що у 1798 р. с. Осички проживало 167 осіб, с. Станіслачик — 51 особа.

25 липня 1798 р., за указом імператора Павла І, село Осички було передано в довічне і спадкове володіння графу Івану Петровичу Салтикову[3]. Невдовзі граф продав свої села (в тому числі і Осички, і Станіславчик) графині Ржевуській[4].

Після польського повстання, у 1831 р. володіння Ржевуських були конфісковані і у 1837 р. віднесені до військових поселень. Після ліквідації військових поселень (у 1865—1866 рр.) с. Осички перейшло у відання Міністерства державного майна.

У 1897 р. в с. Осички була відкрита школа для дівчаток, а згодом і училище від Міністерства народної освіти[5].

Наприкінці XIX ст. священиком Св.-Преображенської церкви був Олександр Сорочинський[6].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 78 жителів села[7].

  •  
    Преображенська церква
  •  
    Пляж на річці Саврань
  •  
    Місточок через річку Саврань
  •  
    Банер Резиденції Святого Миколая
  •  
    Резиденція Святого Миколая
  •  
    Святкування Маланки

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2511 осіб, з яких 1079 чоловіків та 1432 жінки.[8]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2509 осіб.[9]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

Мова Відсоток
українська 98,54 %
російська 1,15 %
вірменська 0,20 %
молдовська 0,08 %

Відомі люди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ ЦДІА у м. Києві. — Ф. 224. — Оп.1. — Спр. 946.
  2. ↑ Там саме. — Ф. 224. — Оп.1. — Спр. 1217.
  3. ↑ Там саме. — Ф. 490. — Оп. 4. — Спр. 31.
  4. ↑ Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета/ Под ред. св. Е. Сецинского (далі — ТПЕИС). — Каменец-Подольск, 1901. — Вып.9. — С.67.
  5. ↑ ТПЕИСК. — С. 41.
  6. ↑ Справочная книжка Подольской епархии на 1900 г. — Каменец-Подольский, 1900. — С. 25.
  7. ↑ Осички. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  8. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
  9. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
  10. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.

Посилання ред.

  • Білецька О. Савранщина:
    Нарис Історії, Від стародавніх часів до початку XX ст. — Одеса: Астропринт, 2000. — 198 с. ISBN 966-549-462-7
  • Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 304. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)


  Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Осички_(Подільський_район)&oldid=42184324