Освальдо Дортікос Торрадо

Освальдо Дортікос-і-Торрадо (ісп. Osvaldo Dorticos Torrado; 17 квітня 1919, Сьєнфуеґос — 23 червня 1983) — кубинський політичний та державний діяч. Останній, 14-й Президент Куби (18 липня 1959 — 2 грудня 1976). Член Державної ради Куби (1976). Член Секретаріату Національного керівництва Єдиної партії соціалістичної революції Куби (1962). Член ЦК Комуністичної партії Куби. Почесний доктор юридичних наук МДУ.

Освальдо Дортікос Торрадо
ісп. Osvaldo Dorticos Torrado
Прапор
14-й Президент Куби
18 липня 1959 — 2 грудня 1976
Прем'єр-міністр: Фідель Кастро
Попередник: Мануель Уррутіа Льєо
Спадкоємець: посаду президента скасовано
Голова Державної Ради Фідель Кастро
 
Партія: «Комуністична партія Куби»
Освіта: Гаванський університет
Народження: 17 квітня 1919(1919-04-17)
Сьєнфуеґос
Смерть: 23 червня 1983(1983-06-23) (64 роки)
Гавана, Куба
Похований: цвинтар Колон
Національність: кубинець
Громадянство: Куба Куба
Віросповідання: атеїст
Батько: Франсіско Дортікос-і-Пічардо
Мати: Марія дель Консуело Торрадо-і-Мартінеса де ла Маса
Нагороди:
Орден Білого Лева I ступеня
Орден Державного Прапора
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Кавалер ордена Зірки Румунії
Орден Зірки Індонезії
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

 
Освальдо Дортікос поряд з Фіделем Кастро та Че Геварою, під час маршу 5 березня 1960 року в Гавані

Освальдо Дортікос Торрадо народився 17 квітня 1919 року в заможній родині у місті Сьєнфуеґос. Навчався в єзуїтській школі рідного міста. Політичну діяльність розпочав з 16 років в лівому студентському русі, потім перебував у Народно-соціалістичної партії.

 
Освальдо Дортікос з Фіделем Кастро та Че Геварою в аеропорту Гавани. 14 березня 1965 року

Деякий час Дортікос працював викладачем, потім вивчав право та філософію у Гаванському університеті. Закінчив Гаванський університет у 1941 році. У 1950-х роках Дортікос відкрив власну юридичну практику в Сьєнфуеґос.

В період боротьби проти тиранії Фульхенсіо Батісти вступив в Революційний рух. У 1948 році він вступив до Комуністичної партії Куби.

Освальдо Дортікос був координатором «Руху 26 липня» в своєму рідному місті під час повстання 5 вересня 1957 року. У кінці 1958 року заарештований та висланий з країни, перебував у вигнанні в Мексиці.

Після перемоги Кубинської революції 1959 року — міністр у справах революційної законності. З 18 липня 1959 року по 2 грудня 1976 року — президент Республіки Куба. З грудня 1976 член Державної ради Куби. З березня 1962 член Секретаріату Національного керівництва Єдиної партії соціалістичної революції Куби.

Освальдо Дортікос покінчив життя самогубством (застрілився), не перенісши смерті дружини[1][2]. Був похований у Гавані на цвинтарі на цвинтарі Колон.

Особисте життяРедагувати

Освальдо Дортікос Торрадо був одружений з Марією де ла Карідад Моліна-і-Суарес дель Вільяр. Дружина померла у 1982 році[3].

Попередник:
Мануель Уррутіа Льєо
Президент Куби
18 липня 1959 — 2 грудня 1976
Наступник:
Посаду президента скасовано
Голова Державної Ради — Фідель Кастро

ДжерелаРедагувати

  • Otero, Juan Joaquin (1954). Libro De Cuba, Una Enciclopedia Ilustrada Que Abarca Las Artes, Las Letras, Las Ciencias, La Economia, La Politica, La Historia, La Docencia, Y ElProgreso General De La Nacion Cubana — Edicion Conmemorative del Cincuentenario de la Republica de Cuba, 1902—1952(ісп.)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати