Осадові породи. Середній тріас. Юта, США.

Осадонакопичення - процес взаємодії поверхневих геосфер Земліатмосфери, гідросфери і літосфери за участю різних організмів (біосфери), який веде до утворення осадів на поверхні суші, в річках, озерах, морях, океанах.

Джерело енергії для процесу осадконакопичення – сонячна радіація, що трансформується на поверхні Землі і у водних басейнах в різні біологічні і геологічні процеси. Джерелом речовини для утворення осадів є продукти вивітрювання і перемиву порід суші, берегів водних басейнів, життєдіяльності організмів, вулканічних вивержень і матеріалу, що надходить із космосу.

Зміст

Перерва у осадонакопиченніРедагувати

Перерва у осадонакопиченні (рос. перерыв в осадконакоплении, англ. break in sedimentation, stratigraphical lacuna; нім. Sedimentationslücke f) – проміжок часу, протягом якого на тій чи іншій ділянці осади не накопичувалися. Як правило, супроводжується розмивом раніше накопичених відкладів або утворенням кори вивітрювання.

Ритмічність осадонакопиченняРедагувати

Ритмічність осадонакопичення (рос. ритмичность осадконакопления, англ. rhythm (rhythmicity) of sedimentation; нім. Rhythmik f der Sedimentanhäufung (Sedimentation)) – відносно рівномірне повторення практично однакових або близьких умов осадонакопичення, внаслідок чого утворюються ритмічно-шаруваті осадові поклади (фліш). Ритмічність, як правило, обумовлюється тектонічними і кліматичними факторами.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати