Відкрити головне меню

Орха́н Гейда́рович Джема́ль (12 листопада (?) 1966, Москва, СРСР — 31 липня 2018, поблизу Сібю, Кемо, ЦАР[1]) — російський журналіст, один з засновників «Мусульманського союзу журналістів Росії».

Джемаль Орхан Гейдарович
рос. Орхан Гейдарович Джемаль
Народився 12 листопада 1966(1966-11-12)
Москва, СРСР
Помер 31 липня 2018(2018-07-31) (51 рік)
Сібю, Кемо, ЦАР
Поховання Хованське кладовище
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність журналіст
Alma mater Російський державний геологорозвідувальний університет імені Серго Орджонікідзе[d]
Володіє мовами російська
Батько Джемаль Гейдар Джахидович

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 12 листопада 1966 року в Москві в родині Гейдара Джемаля і радикальної православної християнки.

У 1984 році вступив до Московського геологорозвідувальний інститут імені Серго Орджонікідзе. У 1985-1987 роках проходив службу в армії, в Мукачівській десантно-штурмової бригади. З 1988 року продовжив навчання в Московському геологорозвідувальному інституті. У тому ж році вступив на роботу на телебачення, де працював спочатку адміністратором, а потім режисером телепрограми «Здоров'я».

У 1990 році після закінчення інституту був за розподілом направлений на роботу в Якутську АРСР, де працював в «Якутгеологіі» на посаді начальника загону і заступника начальника партії до 1993 року. У 1994 році був одним з керівників Атласької картографічної експедиції, очолював загін, який проводив спелеологічну розвідку і об'ємне картування печер і підземних порожнин антропогенного походження.

З 1995 року працював в газетах «Вечірня Москва», «Вечірній кур'єр», «Незалежна газета», «Нова газета», «Версія» (в останніх двох очолював відділ політики), був оглядачем журналу «Русский Newsweek», співпрацював з рядом інших журналів та інтернет-видань. Працював на Північному Кавказі, в Південній Осетії, Афганістані, Іраку, Лівані, Сирії, Саудівській Аравії.

У 2000 році був одним з творців «Союзу релігійних журналістів», а в 2003 році - одним із творців «Мусульманського союзу журналістів Росії». У 2005 році став засновником і виконавчим директором Агентства журналістських розслідувань «Слідчий комітет» при Спілці журналістів Росії .

У 2003 році був визнаний кращим журналістом світу в жанрі «Travel» [ким?]. У 2005 році став фіналістом конкурсу на премію імені Артема Боровика.

Автор книги «Хроніки п'ятиденної війни» (2008 рік) про російсько-грузино-осетинський військовий конфлікт серпня 2008 року. Під час цієї війни Джемаль супроводжував батальйон «Схід». У 2008 році нагороджений громадської медаллю «За примус до миру».

З 2011 року працював спеціальним кореспондентом, оглядачем в газеті «Известия».

У ніч на 22 серпня 2011 року Орхан Джемаль був серйозно поранений в ногу з КПВТ, в Лівії, під час боїв за Триполі.

Часто брав участь в якості запрошеного експерта в ток-шоу на різних російських телеканалах. Публічно критикував Кремль за приєднання Криму і конфлікт на Україні[2]. У серпні 2014 року прийняв участь у визволенні з полону під Маріуполем групи кіровоградських десантників[3].

Неодноразово виступав на підтримку кримськотатарського народу[4].

Загинув 31 липня 2018 року разом з двома колегами - режисером Олександром Расторгуєвим та оператором Кирилом Радченко - в Центральноафриканській Республіці, де, за інформацією ЗМІ, знімав фільм про діяльність в цій країні російської приватної військової компанією, відомою як «ПВК Вагнера»[5] і мав намір зняти фільм про золоті копальні, які може почати розробляти компанія, пов'язана з Євгеном Пригожиним[6].

Громадянська позиціяРедагувати

Був критиком російської окупації Криму[7] та депортації кримських татар. В ефірі російського каналу НТВ заявив: «Я вам нагадаю, де взялися російськомовні кримчани. Кримських татар виселили в 1944 році, а в їх будинку поселили енкаведистів, що вислужилися»[8].

"Ми ще не встигли прийняти закон, щоб якось обмежити поєднання «Слава Україні!» ..."[9]

"Я особисто від Путіна нічого не чекаю. Я просто чекаю смерті цієї людини з природних причин або, що він в ході революції або громадянської війни буде убитий."[10]

РодинаРедагувати

  • Батько — Джемаль Гейдар Джахидович (1947—2016), російський ісламський діяч; публіцист, політичний оглядач і коментатор.
  • Дружина — Ірина Гордієнко, журналістка.

ПриміткиРедагувати

  1. В Африці загинула знімальна група, яка робила фільм про ПВК "Вагнер" - ЗМІ (українською). 1 липня 2018. 
  2. Критик Путіна і противник анексії Криму: що вбитий журналіст Орхан Джемаль говорив про Україну. 
  3. Чим відомий журналіст Орхан Джемаль. 
  4. Журналіст на росТБ видав потужну промову про життя кримських татар на півострові. 
  5. Троє російських журналістів, серед яких Орхан Джемаль, загинули в Центральній Африці, розслідуючи діяльність ПВК «Вагнера». «Цензор.net». Процитовано 1 серпня 2018. 
  6. ЗМІ: убиті в ЦАР журналісти хотіли знімати золоті копальні, пов'язані з «кухарем Путіна». 
  7. Культ особистості. Я - «укроп». Військовий репортер Орхан Джемаль. 
  8. Россию учили ксенофобии, учили ненавидеть, и она этому научилась, — российский журналист (рос.)
  9. Последний эфир на «Эхе». 
  10. Володимир Путін не переживе свій новий 6-річний термін на цій посаді. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати