Орлов Георгій Михайлович

Георгій Михайлович Орлов (рос. Георгий Михайлович Орлов, 29 березня 1903(19030329), с. Луб'янки, Орловська губернія — 30 листопада 1991, Москва) — державний діяч, один з керівників ГУЛАГу НКВС СРСР, генерал-майор інженерно-технічної служби (1943). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1966 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го, 4-го, 6-го скликань.

Орлов Георгій Михайлович
Народився 29 березня 1903(1903-03-29)
Лубянки, Дмитровський повітd, Орловська губернія, Російська імперія
Помер 30 листопада 1991(1991-11-30) (88 років)
Москва, СРСР
Поховання Троєкуровське кладовище
Діяльність політик
Alma mater Санкт-Петербургський державний лісотехнічний університетd
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання майор державної безпеки і генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»

ЖиттєписРедагувати

Народився в родині службовця. У 1921—1923 роках — шкільний працівник в Дмитровському повіті Орловської губернії. У 1923 закінчив робітничий факультет при Орловському університеті.

У 1928 році закінчив Ленінградську лісотехнічну академію.

У 1927—1931 роках — інженер-конструктор, старший інженер-конструктор і завідувач технічного бюро Дубровського целюлозно-паперового комбінату.

З 1931 року працював в Державному інституті з проєктування підприємств целюлозно-паперової промисловості в Ленінграді: завідувач сульфітного сектора (1931—1932), в.о. головного інженера (1932—1933), головний інженер (1933—1938).

У березні 1938 року виключений з кандидатів в члени ВКП(б) (перебував з 1930 року) Виборзьким районним комітетом ВКП(б) "«за втрату політичної пильності до ворогів народу». Відновлений в кандидатах у серпні 1938.

З 1938 працював в органах НКВС СРСР: з 20 травня 1938 року — начальник целюлозно-паперового відділу ГУЛАГу, з 13 червня 1939 року — начальник відділу целюлозно-паперової промисловості та заступник начальника ГУЛАГу. З 19 серпня 1940 по 26 лютого 1941 року — 1-й заступник начальника ГУЛАГу.

Член ВКП(б) з 1940 року.

26 лютого 1941 — травень 1944 року — начальник Головного управління таборів промислового будівництва НКВС СРСР.

24 травня 1944 — 12 березня 1947 року — народний комісар (міністр) целюлозної і паперової промисловості СРСР.

12 березня 1947 — 29 липня 1948 року — міністр лісової промисловості СРСР.

29 липня 1948 — 16 лютого 1951 року — міністр лісової і паперової промисловості СРСР.

16 лютого 1951 — 15 березня 1953 року — міністр лісової промисловості СРСР.

15 березня 1953 — 19 квітня 1954 року — міністр лісової і паперової промисловості СРСР.

19 квітня 1954 — 6 вересня 1957 року — міністр лісової промисловості СРСР.

4 червня 1957 — 11 квітня 1958 року — міністр лісової промисловості Російської РФСР.

У квітні 1958 — липні 1960 року — заступник голови Державної планової комісії Російської РФСР. Одночасно 11 квітня — 13 червня 1958 року — міністр Російської РФСР.

У липні 1960 — 22 січня 1962 року — заступник, 1-й заступник голови Державного планового комітету Ради міністрів СРСР. Одночасно у вересні 1961 — лютому 1962 року — міністр СРСР.

22 січня 1962 — 2 жовтня 1965 року — голова Державного комітету з лісової, целюлозно-паперової, деревообробної промисловості і лісовому господарстві при Державному плановому комітеті РМ СРСР — міністр СРСР.

У жовтні 1965 — травні 1978 року — заступник голови Державного комітету Ради міністрів СРСР із матеріально-технічного постачання.

З травня 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

СпецзванняРедагувати

  • майор державної безпеки (22.04.1940)
  • генерал-майор інженерно-технічної служби (22.02.1943)

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати