Оркеста типіка

Оркестра типіка або просто типіка (ісп. Orquesta típica) — латиноамериканський музичний колектив, який грає популярну музику. Склад залежить від країни і нині термін застосовний і за межами Латинської Америки. Зазвичай використовується для гуртів середнього розміру (від 8 до 12 музикантів) певного, чітко визначеного інструментального складу.

Аргентина і Уругвай ред.

В Аргентині та Уругваї термін зазвичай асоціюється з музикою танго. Спочатку ансамбль для виконання танго музики складався з гітари, флейти та скрипки, а пізніше, бандонеон замінив флейту, яку знову включив до складу оркестру Астор П'яццола, також у 30-ті роки до оркестру типіка додано фортепіано.

Походження терміна оркестра типіка (або оркестра типіка кріола) належить бандонеонисту, режисеру та композитору Вісенте Греко^[en]. Спочатку так називали склад з двома або більше скрипками чи бандонеоном. Зазвичай ці ансамблі складалися з інструментів, відповідних виконуваному жанру, наприклад, у випадку танго це фортепіано, бандонеон, скрипки, контрабас, гітара, флейта, і часто альт і віолончель.

Спочатку музиканти ходили протягом одного дня від одного закладу до іншого, в яких грали (бари, кафе або борделі), що й зумовлювало інструментальний склад: це завжди були музичні інструменти, які легко носити з собою. З розвитком танго як соціального танцю і прийняттям його в суспільстві, музиканти могли собі дозволити працювати на одному місці, що дозволило включати до складу оркестру типіка не тільки портативні, але й важкі інструменти, наприклад, фортепіано і арфу.

Склад оркесту типіка часто змінювався і за кількістю музикантів і за переліком інструментів. Як правило, ансамбль включає групу струнних: скрипка, альт і віолончель, групу з 3 або більше бандонеонів і ритмічну групу: фортепіано і контрабас. Оркестра типіка є розширеною версією секстету типіка, який включає 2 бандонеони, дві скрипки, контрабас та фортепіано.

Нині багато оркестрів танго намагаються наслідувати такий склад і найпопулярнішим складом ансамблю є оркестр зі скрипки, бандонеона, контрабаса і фортепіано.

Оркестри типіка Аргентини ред.

Хуан Д'Ар'єнцо^[es]
Ángel D'agostino
Alfredo de Ángelis
José Basso
Miguel Caló
Alfredo Gobbi
Mariano Mores
Francini-Pontier
Carlos Figari
Osmar Maderna
Освальдо Пульєзе^[ru]
Карлос Ді Сарлі^[ru]
Héctor Stamponi
Ricardo Tanturi
Анібаль Тройло^[ru]
Héctor Varela
Orquesta Típica Fernández Fierro
Orquesta Típica Ciudad Baigón
Horacio Salgán

Оркестри типіка Уругваю ред.

Франсіско Канаро
Juan Canaro
Juan Cao
Minotto di Cicco
Típica Jaurena
Luis Caruso
Rogelio Coll
Roberto Cuenca
J. A. Espíndola
Panchito Maqueira
Facu Bonari
Don Horacio
Hugo Di Carlo
Romeo Gavioli
Mouro y Maqueira
Walter Mendez
Puglia — Pedroso
Donato Raciatti «Tipica Sondor»
Miguel Villasboas
Nelson Alberti «A lo Darienzo»
Matos Rodríguez

Куба ред.

На Кубі оркестра типіка - ансамбль, що складається переважно з духових інструментів. Вони існували принаймні з середини XIX-го століття і дійшли до наших днів. Один з найраніших, оркестр Флор-де-Куба^[es], мав такий склад: корнет, тромбон, офіклеїд, два кларнети, дві скрипки, контрабас, литаври і гуїро. Офіклеїд, винайдений 1817 року, що був свого роду бас-горном з клапанами, сьогодні замінено тубами та/або евфоніумом. Склад ранніх оркестрів типіка міг дуже сильно відрізнятися, проте пізніше відбулася уніфікація інструментального складу. Сьогодні звичайним складом оркестру типіка є: дві труби, тромбон, контрабас, фортепіано, конґа, бонґо або тімбалес (і/або декілька тімбалес) і гуїро.

Гондурас ред.

У Гондурасі оркестр типіка як правило складається з маримби, гітари, бас-гітари, гітаррона, конґи й ударної установки.

Сучасні оркестри типіка ред.

Оркестра типіка Фернандеса-Ф'єрро^[es]
Orquesta Típica Ciudad Baigón
Septetoscopio
El Afronte
La Furca
La Siniestra
El Cachivache Quinteto [1]
El Despiole Tango [2]
China Cruel
El Caburé
Color Tango
Tangoloco
El Arranque
Los Reyes del Tango
Sans Souci
Orquesta Típica Daniel García Blanco (México)
Orquesta Típica de la Casa de la Música Mexicana [3]