Ординський Леонід Іванович

український військовик

Леоні́д Іва́нович Орди́нський (нар. 3 серпня 1973(19730803), м. Бар, Вінницька область, Українська РСР — пом. 28 червня 2014, с. Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, молодший сержант Збройних сил України.

Ординський Леонід Іванович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження3 серпня 1973(1973-08-03)
Українська РСР Бар, Вінницька область
Смерть28 червня 2014(2014-06-28) (40 років)
Україна Карпівка, Донецька область
(рана)
ПохованняБар
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

ред.

Народився 1973 року у місті Бар на Вінниччині. Батько все життя працював шофером, мати — на швейній фабриці. Закінчив Балківську школу, Барське профтехучилище № 8, здобув професію слюсаря-електрика. Строкову службу проходив у ракетних військах. Після демобілізації працював електромонтером та контролером на підприємстві «Барські електричні мережі» ПАТ «Вінницяобленерго». Протягом останніх років працював електриком в КП «Барське будинкоуправління». Мешкав у с. Чемериси-Барські поблизу райцентру.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України мобілізований 27 березня 2014-го. Міг залишатися вдома — батько інвалід І групи, мати хворіла.

Молодший сержант, командир міномета мінометного взводу мінометної батареї 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.

28 червня 2014-го о 14:15 загинув під час мінометного обстрілу блокпосту на північно-східній околиці Слов'янська в районі придорожнього комплексу на БЗС (бензозаправній станції), — поблизу села Карпівка. Зазнав множинних осколкових поранень кінцівок та вибухову травму і помер на місці. Тоді ж загинули сержант Олександр Закусіло і солдат Петро Боднар, ще четверо зазнали поранень[1][2].

Похований 2 липня на католицькому кладовищі міста Бар.

Без Леоніда лишились батьки, дружина Людмила та 16-річний син Олександр.

Нагороди та вшанування

ред.
  • 14 березня 2015 — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • Восени 2014 року Балківська сільська рада перейменувала центральну вулицю Леніна в селі Балки на вулицю Леоніда Ординського.
  • 13 листопада 2014 у Балківському НВК «ДНЗ — ЗОШ І-ІІ ст.» відкрито меморіальну дошку випускнику школи Леоніду Ординському[4].
  • 6 жовтня 2017 у Слов'янську, на місці загибелі трьох десантників 95-ї бригади в районі БЗС встановлено пам'ятний знак[5][6].
  • недержавною медаллю «За визволення Слов'янська» (посмертно).

Примітки

ред.
  1. Під Слов'янськом обстрілюють сили АТО. З боку РФ — рух танків // Українська правда, 28 червня 2014
  2. На блокпосту під Слов'янськом загинули три десантники житомирської бригади(рос.) // Житомир.info, 29 червня 2014
  3. Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Відкриття меморіальної дошки Леоніду Ординському // Балківська сільська бібліотека, 18 листопада 2014
  5. Під Слов'янськом та в Миколаївці відкрили пам'ятні знаки воїнам які визволяли ці міста [Архівовано 2017-10-28 у Wayback Machine.] // Слов'янськ діловий, 6 жовтня 2017
  6. Пам'ять жива: в Слов'янську відкрили пам'ятники десантникам, які загинули у 2014(рос.) // 6262.com.ua Сайт міста Слов'янська, 6 жовтня 2017

Джерела

ред.