Ораціо Рімінальді (італ. Orazio Riminaldi 5 вересня, 1593, Піза — 10 грудня, 1630) — італійський художник доби раннього бароко.

Ораціо Рімінальді
італ. Orazio Riminaldi

При народженні італ. Orazio Riminaldi
Народження 5 вересня 1593(1593-09-05)
Піза, Італія
Смерть 1630(1630)
  Піза, Тоскана, Італія
(чума)
Поховання Santa Ceciliad
Національність італієць
Країна Італія
Жанр вівтарі, побутовий жанр, портрет
Діяльність художник
Напрямок раннє бароко, караваджизм
Покровитель римська аристократична родина Крещенці
Вплив Караваджо та римських караваджистів
Вплив на Артемізія Джентілескі
Твори вівтарі, портрети
Роботи в колекції Galleria Palatinad, Палаццо Пітті і Галерея Уффіці

CMNS: Ораціо Рімінальді у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився у місті Піза. Формувався як художник у оточенні маньєризму флорентійського зразка. Серед його вчителів — мало відомий місцевий художник Реньєро Альбергетті, Ауреліо Ломі, а потім Ораціо Джентілескі. Твори раннього періоду або не збережені, або віднесені до творів інших художників.

Римський період ред.

Фах художника це стан залежності (від покровителя у 17 столітті, від моди, від панівних ідей і навіть розповсюджених художніх схем). Ораціо Рімінальді перебрався у папський Рим, де панували послідовники Караваджо. Аби витримати тиск конкуренції з римськими майстрами, він перейшов на стилістику караваджизму у її полегшеному варіанті, представниками котрого були Бартоломео Манфреді, Ніколо Реньєрі. Низка римських картин Ораціо Рімінальді наближена до творів французького художника Сомона Вує з її коливаннями він помірного караваджизму до типового італійського академізму («Дедал і Ікар», «Самсон», «Поклоніння мідному змієві»).

Покровителями здібного художника в Римі стануть представники родини Крещенці. Завдяки Крещенці молодий художник отримав декілька престижних замов від релігійних громад (вівтар «Мучеництво св. Цецилії»).

Повернення до Пізи і смерть ред.

1627 року він повернувся до рідного міста. Художнику, що успішно попрацював у папському Римі, доручили роботи у Пізанському соборі. Серед них — фрески в куполі «Смерть св. Марії». У роботі над декоруванням купола йому допомагав його рідний брат.

Ораціо Рімінальді помер у грудні 1630 року як тоді вважали від чуми.

Обрані твори (перелік) ред.

  • «Дедал і Ікар»
  • «Амур переможець»
  • «Мучеництво св. Цецилії»
  • «Мучеництво Катерини Александрійської»
  • «Покарання Прометея»
  • «Амур у пейзажі»
  • «Жертвоприношення Ісаака»
  • «Самсон перемагає філістимлян»
  • «Портрет Курціо Чеулі»
  • «Поклоніння мідному змієві»
  • «Смерть св. Марії» (Успіння Богородиці)

Обрані твори (галерея) ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art. 26, pp. 396—397. New York, Grove, 1996. ISBN 1-884446-00-0 (англ.)
  • Gianni Papi, " Biographies ", dans Mina Gregori, Le Musée des Offices et le Palais Pitti, Paris, Editions Place des Victoires, 2000 (ISBN 2-84459-006-3), p. 658 (фр.)

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ораціо Рімінальді