Ораховиця

місто у Вировитицько-Подравській жупанії Хорватії

Орахо́виця (хорв. Orahovica) — місто в східній Хорватії в західній Славонії, адміністративно підпорядковане Вировитицько-Подравській жупанії.

Ораховиця
Orahovica
Герб Прапор
герб прапор
Вид згори на Ораховицю
Вид згори на Ораховицю
Вид згори на Ораховицю
Основні дані
45°32′24″ пн. ш. 17°53′05″ сх. д. / 45.54000° пн. ш. 17.88472° сх. д. / 45.54000; 17.88472Координати: 45°32′24″ пн. ш. 17°53′05″ сх. д. / 45.54000° пн. ш. 17.88472° сх. д. / 45.54000; 17.88472
Країна  Хорватія
Регіон Вировитицько-Подравська жупанія
Район муніципалітет
Засновано 1228
Статус міста 1997
Площа 123,9 км²
Населення 3954 (2011)
· густота 46,8 осіб/км²
Агломерація 5 304
Висота НРМ 183  м
Міста-побратими Бачка-Топола
День міста 3 травня
Телефонний код (385) 033
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 3194063
OSM 222869 ·R (Вировитицько-Подравська жупанія)
Поштові індекси 33515
Міська влада
Мер міста Йосип Немец (ХДС)
Вебсайт www.orahovica.hr
Мапа
Мапа
Ораховиця. Карта розташування: Хорватія
Ораховиця
Ораховиця
Ораховиця (Хорватія)


CMNS: Ораховиця у Вікісховищі

Положення ред.

Ораховиця лежить на схилах гори Папук. Повз місто проходить автострада M3 Вараждин-Копривниця-Нашиці-Осієк. Ораховиця це найважливіше туристичне місце Вировитицько-Подравинського округу. Вона набула статусу міста в 1997 році. Назва міста походить від хорватського слова orah, що означає дерево волоського горіха.

Розташоване неподалік міста озеро Ораховиця пропонує різні види відпочинку, особливо в теплу пору року. Можливості риболовлі розкриваються на прилеглому зарибненому ставку Ґрудняк.

Економіка ред.

Ораховиця має добре розвинену промисловість (виробництво плитки, панелей, паркету, виноробство, переробка фруктів і овочів, металообробка тощо). Сільське господарство відіграє важливу роль для економіки міста (рослинництво і тваринництво, прісноводне рибальство, фруктові сади і виноградники).

Історія ред.

В історії Ораховиця вперше згадується в грамоті короля Андрія II з 1228 року. У XV і 1-й половині XVI сторіччя місто переживало розквіт. 1543 року Ораховицю захопили турки, які владарювали в цьому краю аж до 1687 р. За цей період місто стало відомим санджаком. У ХХ столітті місто було центром великого муніципалітету з добре розвиненою промисловістю та сільським господарством. Під час Хорватської війни за незалежність Ораховиця постраждала від неодноразових обстрілів.

Населення ред.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 5 304 осіб[1]. Населення самого міста становило 3954 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[2]:

Динаміка чисельності населення міста[2]:

Більшість населення становлять хорвати.

Ораховиця
Роки перепису 2001 1991 1981 1971 1961
Хорвати 3519 (82,56%) 2999 (69,51%) 2593 (64,74%) 2587 (76,26%) 2453 (80,82%)
Серби 478 (11,21%) 771 (17,87%) 618 (15,43%) 604 (17,80%) 495 (16,30%)
Югослави 0 218 (5,05%) 649 (16,20%) 118 (3,47%) 19 (0,62%)
Інші та невідомі 265 (6,21%) 326 (7,55%) 145 (3,62%) 83 (2,44%) 68 (2,24%)
Всього 4262 4314 4005 3392 3035

Населені пункти ред.

Крім міста Ораховиця, до громади також входять:

Клімат ред.

Середня річна температура становить 10,83°C, середня максимальна – 24,76°C, а середня мінімальна – -5,36°C. Середня річна кількість опадів – 764 мм.[3][4]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 6,42 7,90 12,34 16,60 21,60 24,76 24,15 23,77 19,64 14,48 8,90 4,73
Середня температура, °C 0,54 2,01 6,45 10,71 15,71 18,89 20,82 20,44 16,31 11,16 5,56 1,39
Середній мінімум, °C −5,36 −3,87 0,56 4,82 9,82 13,00 17,48 17,12 12,98 7,82 2,24 −1,93
Норма опадів, мм 47 44 47 59 72 97 70 69 58 66 75 60
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.22 2.46 2.72 2.63 2.34 2.15 2.11 1.92 1.96 2.04 2.18 2.26
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4219 6985 10801 15254 19236 21150 22130 20094 14814 9216 4814 3597
Джерело: [3][4]

Примітки ред.

  1. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 08 червня 2018. 
  2. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 08 червня 2018. 
  3. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  4. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'