Оптична вісь — загальна вісь обертання поверхонь, що складають центровану оптичну систему (лінзу, фотографічний об'єктив).

Оптична вісь (збігається з червоним променем) та симетричні щодо неї промені (пара синіх та пара зелених), що проходять через різні лінзи.

Для лінзи або опуклого чи випуклого дзеркала, оптична вісь — це пряма, яка є віссю симетрії поверхонь заломлення лінзи чи поверхні віддзеркалення дзеркала, і проходить через центри цих поверхонь перпендикулярно до них.[1] Оптична система, утворена сферичними, зокрема, плоскими, поверхнями, називається центрованою, якщо центри всіх поверхонь знаходяться на одній прямій. Ця пряма називається оптичною віссю системи.[2][1]

Джерела інформації ред.

  • Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П. Оптика. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 564 с.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  1. а б А. М. Прохоров, ред. (1992). Физическая Энциклопедия, т. 3. Большая Российская Энциклопедия. с. 441. ISBN 5-85270-034-7.
  2. И. В. Савельев (1970). Курс общей физики, т. ІІІ. М. «Наука». с. 37.

Див. також ред.