Опри́́шівці — колишнє село, а нині мікрорайон Івано-Франківська, простягається на південь від вулиці Дудаєва.

Опришівці
Івано-Франківськ
Загальна інформація
48°53′14″ пн. ш. 24°42′42″ сх. д. / 48.887194° пн. ш. 24.711722° сх. д. / 48.887194; 24.711722
Країна Україна
Район Опришівці
Адмінодиниця Івано-Франківськ
Місцезнаходження
  • Івано-Франківськ
  • Населення близько 5000 мешканців
    Головні вулиці вулиця Коновальця
    Підприємства меблева фабрика, арматурний завод, Бізнес-парк "Аркан"
    Заклади освіти
    та культури
    Ліцей №6 імені Івана Ревчука, Івано-Франківський Професійний Будівельний Ліцей
    Автобус
    Автобус

    №41,№47,№21,№24,№61,

    №59,№56,№58,№53,№54,№57.
    Карта
    Мапа

    Георграфія

    ред.

    У мікрорайоні є 22 вулиці. Головна магістраль — вулиця Коновальця на заході, а на сході природною межею є Бистриця Надвірнянська. Громадський і культурний центр Опришівців — вулиця о. Івана Блавацького.

    Історія

    ред.

    Село відоме від 1424 року. Згадується 5 травня 1438 року у протоколах галицького суду[1].

    У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі[2].

    За податковим реєстром 1589 року село входило до Галицького повіту Галицької землі Руського воєводства, у селі було 4 кмети, 4 загородники і 1 піп (тобто, була церква)[3].

    У 1855-1944 рр. село належало до Станіславського повіту, надалі — до Лисецького району.

    9 березня 1960 р. Станиславський облвиконком ухвалив рішення про приєднання Чукалівської сільської ради до Опришовецької[4].

    У 1965 році село приєднане до Івано-Франківська.

    Релігія

    ред.

    Пам'ятники

    ред.

    Соціальна сфера

    ред.

    Нині працюють школи, два технічних училища, медичні заклади, музей (2018), меблева фабрика, арматурний завод, аеровокзал.

    Населення

    ред.

    Проживає близько 5000 осіб.

    Відомі люди

    ред.
    Народилися
    • Ілля Сем'янчук (1895—1955) — кооператор, голова Окружного союзу кооперативів у 1930-х;
    • Дмитро Літанюк — учасник національно-визвольних змагань, підпільник ОУН[7];
    • Яків Літанюк — учасник національно-визвольних змагань, підпільник ОУН[7].
    Проживали
    • о. Іван Блавацький (1887—1963) — український греко-католицький священник, громадський діяч[8].

    Галерея

    ред.

    Див. також

    ред.

    Примітки

    ред.
    1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.39, № 346
    2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
    3. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 94. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
    4. Редько А.Г. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 22 серпня 2019.
    5. М. Грабовецький. В Івано-Франківську відкрили ще один пам’ятник Тарасові Шевченкові (фото) // Versii. — 2013. — 7 жовтня.
    6. Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23.  — с. 10.
    7. а б В'язень «Кенгіра» // Галичина. — 2015. — 12 листопада.
    8. Отці парафії. Отець Іван Блавацький // УГКЦ Парафія Святої великомучениці Параскеви.

    Література

    ред.
    • М. Головатий. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 38-39
    • Б. Гаврилів, І. Репела, В. Ревчук. Історія мікрорайону Опришівці м. Івано-Франківська / Івано-Франків. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. — Вид. 2-е, переробл., доповн. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2017. — 511 с. : іл.