Оплакування Христа (Лотто)

«Оплакування Христа»(італ. Pietà) — вівтарний образ венеціанського художника Лоренцо Лотто доби відродження.

Лоренцо Лотто, « Оплакування Христа»
185 × 150 cm, 1545 р.
Lotto, pietà.jpg
італ. Pietà
Творець: Лоренцо Лотто
Час створення: 1545
Розміри: 185 × 150 cm
Висота: 185 см
Ширина: 150 см
Матеріал: олія на полотні
Жанр: сакральне мистецтво
Зберігається: Італія, Мілан
Музей: Пінакотека Брера

Опис творуРедагувати

 
худ. Сімоне де Філіппо. «Оплакування Христа з донатором Джованні де Ельтіні», 1368 р., Музей Даві Бергелліні, Болонья.

"Оплакування Христа " або «П'єта́» стародавній іконографічний тип сакральної композиції, котра добре відома в Західній Європі з 13 століття. Іконографічний тип зустрічався як в готичній скульптурі, так і в живопису. На відміну від інших композицій мав статуарний, застиглий, нерозповідальний характер.

Старовинна схема зберегла привабливість і для майстрів італійського відродження. Переконливі зразки "Оплакування Христа " з наповненням їх пластичною красою в 16 столітті дали скульптор Мікеланджело Буонарроті та художник Тиціан.

Власний тип вівтарної композиції створив і венеціанський художник Лоренцо Лотто по замові домініканців для церкви Св. Павла в Тревізо. Старовинна схема прочитується відразу. Але Лоренцо Лотто інакше подав емоції головних персонажів. Марія не зажурена, а страждає так, що втрачає свідомість. Про це свідчать похилена голова немолодої жінки та неприродно заломлені руки. Її обережно підтримує Іван Хреститель. Несподіваною деталлю вівтаря стануть два малі янголи, що внесли в сумну композицію долю співчуття і зайвої метушні.

Найбільш наближеною до глядача є фігура мертвого Христа. Вона і найбільш освітлена. За ним — Марія, червоний колір сукні якої неяскравий, дещо потьмянілий, але головує в композиції. Найменше освітлена фігура Івана Хрестителя, що наче потопає у пітьмі. Незважаючи на малих і майже грайливих янголят, в картині панує сум як відбиток настроїв старого художника, що втомився від вимушних блукань і згадує про власну смерть. Як відомо, безпорадний і старий, він помер в провінційному монастирі.

Історія побутування (провенанс)Редагувати

Вівтарна картина, створена для церкви Св. Павла в місті Тревізо для ченців домініканців і закінчена 1545 року вже старим художником. Про неї знайдено запис в розрахунковій книзі Лоренцо Лотто. В роки після захоплення Венеції вояками Наполеона Бонапарта, розпочали кампанію закриття багатьох старовинних церков і монастирів з конфіскаціями творів мистецтва, що належали останнім.

Загроза знищення або вивезення в Париж низки творів вітчизняних майстрів спонукала діячів Венеції розпочати рятівну кампанію по швидкому перевезенню в Венецію та Мілан низки вівтарів та окремих картин. Серед проведених робіт були і зняття коштовних сакральних та цивільних фресок майстрів 16-17-18 століть, що дозволило врятувати твори Донато Браманте, Бернардіно Луїні (учня Леонардо да Вінчі), фрески 14 століття з каплички Мокіроло, твори Бергоньйоне, Гауденціо Феррарі, майстра з міста Брешія Вінченцо Фоппа — автора фрески «Тортури св. Себастьяна» 15 ст.

Серед врятованих і перевезених в Бреру був і вівтар роботи Лоренцо Лотто «Оплакування Христа».

ДжерелаРедагувати

Див. такожРедагувати