Операція «Компас»

Операція «Компас» (англ. Operation Compass, італ. Operazione Compass) (9 грудня 1940 — 9 лютого 1941) — стратегічна наступальна операція збройних сил Великої Британії, Австралії, Індії та Вільної Франції проти італійських військ з метою відвоювання Єгипту і розгрому 10-ї італійської армії в ході Північно-Африканської кампанії Другої світової війни.

Операція «Компас»
Друга світова війна
Середземноморський театр воєнних дій
Італійські полонені, захоплені під час Операції «Компас»

Італійські полонені, захоплені під час Операції «Компас»
Дата: 9 грудня 1940 — 9 лютого 1941
Місце: Єгипет, Лівія
Результат: Однозначна перемога союзників
Сторони
Союзники:

Велика Британія Велика Британія
Австралія Австралія
British Raj Red Ensign.svg Британська Індія
Flag of Free France (1940-1944).svg Вільна Франція


Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Командувачі
Flag of the United Kingdom.svg Арчибальд Вейвелл
Flag of the United Kingdom.svg Генрі Мейтленд Вільсон
Flag of the United Kingdom.svg Річард О'Коннор
Flag of Italy (1861–1946).svg Родольфо Граціані
Flag of Italy (1861–1946).svg Італо Гарібольді
Flag of Italy (1861–1946).svg Маріо Берті
Flag of Italy (1861–1946).svgПієтро Малеті
Flag of Italy (1861–1946).svgДжузеппе Теллера
Flag of Italy (1861–1946).svgАннібале Біргонзоні
Військові сили
36 000 солдат[1]
120 артилерійських гармат
275 танків
142 літаки[2][3]
150 000 солдат
1600 артилерійських гармат
600 танків
331 літак[4]
Втрати
500 загиблих[5]
1373 поранено[5]
15 літаків[6]
3000 загиблих
115 000 полонених
400 танків
1292 артилерійських гармат

ПередісторіяРедагувати

Італія вступила в Другу світову війну 10 червня 1940 року, оголосивши війну Франції і Великій Британії, 22 червня Франція капітулювала перед Німеччиною, а отже тепер не потрібно було тримати велику масу військ в Лівії на випадок вторгнення з французького Алжиру.

Беніто Муссоліні почав підготовку до вторгнення в Єгипет, щоб встановити контроль над Суецьким каналом і дістатися до родовищ нафти на Близькому Сході. В Африці італійці мали дуже значну перевагу перед військами союзників, тому у Риму були всі підстави вважати, що кампанія буде успішною і нетривалою.

13 вересня 1940 року італійці вдерлися до Єгипту. 10-а італійська армія, не зустрічаючи опору, подолала за 3 дні 100 кілометрів і, досягнувши містечка Сіді-Баррані, стала табором. Причому по всьому фронту було видно, що далі вони найближчим часом рухатися не збираються. У наступаючих закінчилося пальне, вода, а крім того, згас бойовий дух. Головні італійські війська витратили наступні два місяці на будівництво різного роду оборонних таборів в квадраті від Мактіли на узбережжі до Софафі біля підніжжя гірських плато.

Сили супротивниківРедагувати

Велика Британія та союзникиРедагувати

Середньосхідне командування (командувач фельдмаршал Арчибальд Вейвелл) здійснювало загальне командування британськими військами на Близькому Сході. В операції брали участь частини, підпорядковані командуванню і розташовані в Єгипті:

Загалом британські сухопутні сили нараховували 36 тис. чоловік, 120 гармат, 275 танків.

Танкові частини британців складалися з крейсерських танків (Mk I, Mk II та Mk III). 7-й окремий танковий полк являв собою найгрізнішу силу, маючи на озброєнні 50 танків «Матильда», проти яких були безсилі як італійські танки, так і засоби протидії танкової оборони. Двофунтові (42 мм) ж гармати «Матильда» пробивали броню будь-якого італійського танка.

Авіаційну підтримку надавала 202-а група королівських ВПС (командувач Реймонд Колішау), що мала 142 літака.

ІталіяРедагувати

Загальне командування військами в Північній Африці здійснював маршал Родольфо Граціані.

10-та армія (командувач генерал Італо Гарібольді, з 23 грудня Джузеппе Теллера).

Всього близько 150 000 чоловік, 1600 гармат, 600 танків та 331 літаків.

ПідготовкаРедагувати

Хід операціїРедагувати

Операція «Компас» почалася вранці 9 грудня. Проникнувши крізь італійську лінію на 20-мильній ділянці між фортами, англійці атакували з тилу і флангів. Наприкінці третього дня боїв вони вщент розгромили італійців, розгромивши п'ять їх дивізій і захопивши 39 000 полонених, втративши при цьому лише 600 вояків.

16 грудня О'Коннор атакував італійські війська в форті Капуццо на лівійсько-єгипетському кордоні і знову здобув перемогу, захопивши багато полонених. 10-а армія остаточно розвалилася і побігла, від повного знищення її врятувало лише те, що 4-а індійська дивізія була терміново знята з фронту і вирушила в Судан для протидії ефіопському угрупованню італійських військ.

О'Коннор, проте, обложив Бардію, але враховуючи, що у нього була лише одна дивізія, до 3 січня 1941 року був змушений чекати підкріплення. З приходом до британців 6-ї австралійської піхотної дивізії почалася атака на фортецю. Остання протрималася всього два дні. Було захоплено 38 000 полонених, 462 гармати, 127 танків, 700 вантажівок. При цьому за весь час боїв війська О'Коннора втратили трохи більш як 500 осіб.

Це був справжній розгром. 7 січня англійці взяли Тобрук, в полон до британців потрапили 25 000 осіб, в тому числі штаб 22 корпусу італійської армії і вся 61-ша дивізія «Сирт» в повному складі. Захоплено 200 гармат і 87 танків. Майже відразу ж взяті Соллум і Дерна, здалася в повному складі 60-а дивізія «Сабрата», захоплені Бенгазі, Біда-Фомм, знищений 17-й артилерійський полк «Павія».

8 лютого О'Коннор захопив Ель-Агейлу і вже націлений був взяти Триполі. До цього моменту італійці тільки полоненими втратили 120 000 осіб, а також 1300 гармат, 400 танків, 150 літаків.

ПідсумкиРедагувати

Попри те, що британські війська значно поступалися в чисельності італійським, вони змогли вдало провести операцію, повністю розгромити 10-у армію і взяти велику кількість полонених. Італійці були вибиті з Єгипту і втратили значну частину Киренаїки.

ПриміткиРедагувати

  1. Bauer (2000), p.95
  2. а б Playfair p. 262
  3. 46 fighters and 116 bombers: two squadrons of Hurricanes, one of Gloster Gladiator, three of Blenheims, three of Wellingtons and one of Bombays.[2]
  4. Playfair p. 266
  5. а б Wavell in London Gazette: (Supplement) no. 37628. p. 3268. 25 June 1946.
  6. Latimer, p. 87
  7. Operation Compass: The First Campaign of the Desert War December 1940 — February 1941 (Part 3): Orders of Battle

ДжерелаРедагувати

  • Bierman, John; Smith, Colin (2002). The Battle of Alamein: Turning Point, World War II. New York: Viking. ISBN 0-670-03040-6. 
  • Bauer, Eddy; Young, Peter (general editor) (2000) [1979]. The History of World War II (вид. Revised). London, UK: Orbis Publishing. ISBN 1-85605-552-3. 
  • Churchill, Winston (1949). Volume 2: Their Finest Hour. The Second World War (вид. 1st). Houghton Mifflin Company. 
  • Coulthard-Clark, Chris (2001). The Encyclopaedia of Australia's Battles. Crow's Nest, NSW: Allen & Unwin. ISBN 1-86508-634-7. 
  • Hunt, Sir David (1990) [1966]. A Don at War. Frank Cass. ISBN 0-7146-3383-6. 
  • Latimer, Jon (2000). Operation Compass 1940: Wavell's Whirlwind Offensive. Oxford: Osprey. ISBN 1-85532-967-0. 
  • Long, Gavin (1952). To Benghazi (PDF). Australia in the War of 1939-1945. Australian War Memorial. Процитовано 24 вересня 2009. 
  • Mackenzie, Compton (1951). Eastern Epic. Chatto & Windus, London.