Відкрити головне меню

Операція «Готичний змій» (англ. Operation Gothic Serpent) — військова операція сил спеціальних операцій США, що діяли під час громадянської війни в Сомалі у складі миротворчих сил Організації Об'єднаних Націй у країні. Метою операції американських збройних сил, якою керувало Об'єднане Командування ССО США, було захоплення польового командира Національного Альянсу Сомалі Мохамеда Айдіда. Бойові дії, що досягли шалу на початку жовтня 1993 року, розгорнулися між Коаліційними силами місії ООН та бойовиками М. Айдіда в столиці Сомалі Могадішо та її околицях.

Операція «Готичний змій»
Operation Gothic Serpent
Громадянська війна в Сомалі
S64-Crew.gif
Екіпаж бойового вертольоту MH-60 «Блек Хок» (позивний «Супер 64») 160-го авіаполку ССО за місяць до битви в Могадішо. Вересень 1993
Дата: 22 серпня — 13 жовтня 1993
Місце: Могадішо, Сомалі
Результат: тактичний успіх місії UNOSOM; стратегічний успіх Сомалійського національного альянсу; американські війська виведені до 25 березня 1994; війська ООН — до 3 березня 1995;
Сторони
Організація об'єднаних націй Миротворча місія ООН у Сомалі
Flag of the United States.svg США
Малайзія Малайзія
Пакистан Пакистан
Південна Корея Південна Корея
Італія Італія
Сомалі НАС
Командувачі
США генерал-майор Вільям Гаррісон Сомалі Мохамед Фарах Айдід
Військові формування
США Оперативна група «Рейнджер»
* 75-й полк рейнджерів
* «Дельта»
* 160-й авіаційний полк спецоперацій
* DEVGRU
* 24-та ескадрилья спеціальної тактики ССО
(парашутисти-рятівники та бойові контролери)
10-та гірсько-піхотна дивізія
Малайзія малайзійські миротворці
Пакистан пакистанські миротворці
Сомалі Національний Альянс Сомалі
Військові сили
Війська UNOSOM:
30 000+
близько 4 000-6 000+ бойовиків
Втрати
США18 загиблих
Пакистан 24 загиблих
Італія 1 загиблий
73 поранених
1 захоплений у полон
300-5000 загиблих (разом з цивільними)
1 000-3 000 поранених
22 захоплені у полон (серед яких 2 VIP-персони Національного Альянсу Сомалі)
Операція «Готичний змій». Карта розташування: Сомалі
Могадішо
Могадішо
Район проведення операції

Зміст

ЗмістРедагувати

У грудні 1992, чинний Президент США Джордж Буш-старший віддав наказ американським військовим на участь у миротворчої операції ООН під умовною назвою «Відродження надії», метою якої було відновлення конституційного порядку в Сомалі, яка з 1991 перебувала у хаосі жорстокої громадянської війни. Цим скористалося безліч польових командирів, «борців» за віру й звичайних бандитів. З кожним місяцем ситуація погіршувалася; у ході боїв припинили існування усі державні інститути, а також була зруйнована практично вся соціальна інфраструктура. Одним з наслідків рейваху, котрий охопив усю країну, став небувалий за своїми масштабами голод, жертвами якого стали приблизно 300 тис. чоловік. Організація Об'єднаних Націй неодноразово намагалася забезпечити постраждалих від голоду продуктами харчування, проте, усі ці спроби закінчилися провалом — в умовах загального хаосу в країні гуманітарні колони часто піддавалися пограбуванню.

У січні 1993, на зміну Бушу-старшому по результатах Президентських виборів 1992 року прийшов Білл Клінтон, який продовжив політичний курс на підтримку збройного втручання американських збройних сил у внутрішні справи Сомалі.

 
Пара вертольотів MH-6 «Літтл Берд» зі складу 160-го авіаполку ССО прямує на підтримку бою в столиці. Битва в Могадішо. 3 жовтня 1993

З грудня 1992 року багатонаціональні сили під егідою ООН і на чолі з США розпочали збройну інтервенцію в Сомалі, намагаючись забезпечити доставку гуманітарної допомоги постраждалим верствам населення. Після успішного досягнення цієї мети ООН взяла на себе відповідальність за політичне майбутнє країни, виступивши в ролі посередника між найвпливовішими супротивниками М.Айдідом і С.Мохаммедом.

У травні 1993, усі партії, угруповання та рухи, що брали участь у конфлікті, погодилися на проведення конференції з роззброєння, яку запропонував один з найвпливовіших лідерів повстання, Мохамед Фарах Айдід, колишній генерал-майор сомалійської армії та випускник радянської Академії ім. Фрунзе. Засновник Національного Альянсу Сомалі мав колосальну підтримку серед місцевого населення, фракції та прибічники його Альянсу були по усій країні. Під проводом М.Айдіда вони вели збройну боротьбу не тільки з іншими сомалійськими польовими командирами, а й з миротворчими силами ООН.

5 червня 1993 у результаті засідки в контрольованому силами М.Айдіда секторі Могадішо, яку влаштували сомалійські повстанці, були вбиті 24 пакистанські миротворці, у тому числі двоє вже після того, як потрапили в полон. Того ж дня здійснені напади на інші групи миротворців, що патрулювали місто.

На фоні цих подій ситуація стала погіршуватися ще швидше. 12 червня миротворці захопили в полон Алі Кейді, одного з генералів Айдида. 17 червня при спробі блокувати будинок Айдіда в засідку потрапили пакистанські і марокканські миротворці. Надалі масштабні скоординовані напади на війська ООН слідували щотижня. Американська авіація завдала ряд ударів, використовуючи літаки вогневої підтримки AC-130H і вертольоти AH-1 «Кобра», і знищила штаб-квартиру Національного Альянсу Сомалі, радіостанцію і будинок Айдида. Наземні сили ООН взяли під контроль більшу частину території, котра раніше контролювалася Айдідом, але він перейшов на нелегальне становище і продовжував керувати Альянсом з підпілля. Після цього за його голову було призначено винагороду в 25 тис. доларів.

Незабаром, ООН прийняло резолюцію 837, в якій закликало арештувати та віддати від суд винних у нападі на миротворців у столиці Сомалі. З цього часу американські військові влаштували полювання на усіх прибічників М.Айдіда, маючи за мету захоплення лідера повстанців, однак усі ці спроби були марними, польовий командир залишався невловимим. Напруженість між місцевим населенням та військовиками ООН зростала.

Оперативна група «Рейнджер»Редагувати

8 серпня 1993, бойовики М.Айдіда використали саморобний вибуховий пристрій з дистанційним управлінням та підірвали транспортний засіб американських збройних сил, у наслідок вибуху загинуло 4 вояки військової поліції США. Через два тижні від підриву наступної бомби постраждали ще 7 чоловік[1]. Після цього за поданням міністра оборони Леса Еспіна Конгрес США 90 голосами проти 7 голосує за посилення ударної частини контингенту.

Президент Б.Клінтон затвердив пропозицію військових про розгортання спеціальної оперативної групи військ, що складатиметься з 400 рейнджерів та операторів «Дельти» із силами забезпечення. Бойовий кістяк оперативної групи «Рейнджер» становив 160 військовиків з елітних підрозділів[2].

Склад оперативної групи «Рейнджер»Редагувати

Оперативна група «Рейнджер» складалася з наступних компонентів:

22 серпня оперативна група під командуванням командувача Об'єднаного Командування ССО США розгорнулася на території Сомалі генерал-майора Вільяма Гаррісона й розпочала пошуки М.Айдіда.

Загальна обстановкаРедагувати

Підрозділи оперативної групи «Рейнджер» розташувалися на території недіючого аеропорту Могадішо в покинутому ангарі. Війська потерпали від постійних обстрілів з мінометів сомалійських повстанців та браку питної води.

Водночас, окремі групи та підрозділи продовжували пошукову діяльність, намагаючись захопити лідерів бойовиків та їх помічників. У наслідок рейдів рейнджери спромоглися затримати декількох з безпосередніх заступників М.Айдіда та викрити низку схованок зі зброєю. Армійська авіація постійно баражувала над містом, щоб зменшити чутливість громадськості до присутності військових літаків у небі столиці та одночасно краще ознайомитися з плануванням вузьких вуличок Могадишо, дорожніми розв'язками та алеями.

21 вересня, в результаті успішно проведеної спеціальної операції групою «Дельта» був захоплений фінансист Айдіда, Осман Алі Атто, коли вирушав з міста.

25 вересня 1993, один з бойовиків М.Айдіда пострілом з РПГ збив бойовий вертоліт MH-60 «Блек Хок» 101-ї повітряно-десантної дивізії у районі Нового порту поблизу Могадішо. Хоча цей вертоліт не входив до складу оперативної групи «Рейнджер», його збиття викликало неабиякий підйом серед сомалійських повстанців й розцінювалося ними, як важлива перемога.

Битва в МогадішоРедагувати

Докладніше: Битва в Могадішо

Опівдні 3 жовтня 1993, розвідка повідомила штаб оперативної групи «Рейнджер» про те, що два лідери з клану М.Айдіда збираються у центрі столиці для наради. Американці відрядили групу перехоплення, що нараховувала 160 чоловік, за підтримки 19 бойових вертольотів, 12 автомашин. Ця група мала раптово напасти на місце проведення наради представників польового командира, заарештувати усіх та, не вступаючи у сутичку з місцевими повстанцями, відійти до базового табору в аеропорт.

Спочатку спеціальна операція розвивалася у відповідності до плану, але незабаром ситуація повністю вийшла з-під контролю американців і перетворилася на одну з найзапекліших битв в історії американських сил спеціальних операцій.

Під час десантування на «фаст-ропах» з висоти 20 метрів з вертольота впав рядовий Тодд Блекберн з 75-го полку рейнджерів, отримавши важкі поранення. У ході відведення захоплених у полон та поранених, два багатоцільові вертольоти UH-60 «Блек Гок» були збиті вогнем з РПГ, ще три отримали пошкодження різного ступеня. Частину з постраждалих пілотів та операторів ССО, що перебували на борту гелікоптерів, вдалося швидко евакуювати з місць падіння, однак, решта рейнджерів лишалися біля збитих вертольотів і вели нічний бій протягом тривалого часу. З усього міста до пунктів, де зосередилися американські військові, стікалися великі натовпи сомалійців, озброєних та без зброї, котрі хвилями атакували рейнджерів та операторів ССО.

Справжня битва розгорнулася біля одного зі збитих гелікоптерів UH-60 «Блек Гок» (позивний «Супер 64») 160-го авіаполку ССО. Вцілілі вояки прийняли бій проти переважаючих сил ворога, врятувати їх у цій обстановці було неможливо. Тоді два снайпери з ескадрону «C» 1-го спеціального загону «Дельта»: майстер-сержант Гері Гордон та сержант першого класу Ренді Шугарт викликалися на добровільний захист екіпажу цього вертольота, розуміючи що шансів вціліти практично немає. Тільки після третього запиту на дозвіл, командування дало їм добро й вони приземлилися біля «Супер 64».

Попри героїчні зусилля снайперів «Дельти» захистити поранених пілотів, велика група бойовиків оточила льотчиків і знищила їх. Вцілів лише пілот вертольота Чіф-ворент-офіцер 3 класу Майкл Дюран[en], якого врятувала від вірної смерті «міліція Айдіда», захопивши в полон для обміну на ув'язнених прибічників Айдіда. Гері Гордон і Ренді Шугарт загинули, їх розтерзані тіла натовп протягнув по вулицях Могадішо. У травні 1994 року Гері Гордон і Ренді Шугарт були посмертно удостоєні найвищої нагороди США — Медалі Пошани. Це були перші нагородження цією нагородою з часів війни у В'єтнамі1972 року).

Одночасно, решта рейнджерів та операторів ССО вела бої по місту. У деяких місцях оточені силами сомалійців, що значно переважали їх чисельністю, вони перебували під постійним обстрілом та мінометним вогнем з боку супротивника. Велику допомогу американським солдатам надавала підтримка з повітря, вертольоти своїм вогнем забезпечували відносне прикриття та не дозволяли сомалійцям здійснювати маневр силами. Тим часом, силами 10-ї гірсько-піхотної дивізії США та малайзійських і пакистанських миротворців був організований конвой для врятування бійців та виведення їх з бою. Врешті-решт конвою з боями вдалося прорватися до оточених й виконати поставлену задачу з ексфільтрації усіх вояків.

Наслідки битвиРедагувати

Битва в Могадішо стала найсерйознішою сутичкою американських збройних сил з часів В'єтнамської війни. Наслідком операції стала загибель 18 американських й одного малайзійського солдатів[3] і поранення 85 інших військових; втрата двох багатоцільових вертольотів UH-60 «Блек Гок» та серйозні пошкодження ще одного. Загальні втрати сомалійських повстанців та мирного населення значно відрізняються, й коливаються від 300 до 5000 загиблих та кілька тисяч поранених.

Однак, неймовірна ціна за одноденний бій не призвела американців до перемоги та виконання визначеного завдання — Мохамед Фарах Айдід залишався на свободі.

Операція «Готичний змій» тривала, але первинний настрій та загальна обстановка була вже зовсім іншими. Більш того, через два дні 6 жовтня 1993 у результаті обстрілу сомалійськими повстанцями американських позицій з міномета загинув оператор «Дельти» сержант першого класу Метт Ріерсон.

Це долило оливи до вогню, результат битви в Могадішо й загальна обстановка, що склалася, рішучим чином вплинули на дії американської адміністрації в Сомалі. Попри тому, що мета рейду 3 жовтня була досягнута (обидва прихильника Айдіда затримані), втрати здалися надто високими.

CNN оприлюднив кадри, зняті сомалійським журналістом Іссою Мухаммедом, в яких безмежно раді сомалійські бойовики тягали по місту розтерзане тіло загиблого бійця «Дельти». Ці кадри шокували американців. Американська громадськість з'ясувала, що країна стоїть на порозі втручання в чужу громадянську війну, як це сталося трьома десятиліттями раніше у В'єтнамі.

6 жовтня 1993, Президент Б.Клінтон провів термінову нараду в Білому Домі та висловив свою позицію ТВО голови Об'єднаного комітету начальників штабів США адміралу Девіду Джереміа: усі військові операції проти Айдіда мусять бути припинені, за винятком випадків необхідної самооборони, а американському народові було оголошено про намір вивести американські війська з Сомалі до 31 березня 1994 року.

15 грудня 1993, міністр оборони США Лес Еспін пішов у відставку, узявши на себе більшу частину провини за власне рішення не вводити свого часу танки та іншу бронетехніку на підтримку місії[4][5].

Вже після повного виведення усіх американських військ, декілька сотень морських піхотинців перебувало поблизу сомалійського узбережжя на бойових кораблях ВМС США, в готовності надати допомогу в евакуації близько 1 000 американських громадян, військових радників та іншого цивільного населення, що працювали в офісі представництва США в Сомалі. Також для забезпечення евакуації американців з Могадішо до країни був спрямований батальйон 24-ї піхотної дивізії армії США і до березня 1994 американці з Сомалі повністю евакуювалися. Під загрозою масштабної військової операції, Айдіду було запропоновано укласти перемир'я, одночасно з вимогою негайно і беззастережно повернути полоненого пілота, що той і зробив. Через 11 днів полону Майкл Дюран[en] був визволений.

Існують свідчення того, що на боці М.Айдіда в битві брали участь іноземні бойовики — ветерани Афганської війни. Транспортуванням їх в Сомалі і постачанням зброєю займався міжнародний терорист Осама бен Ладен, котрий пізніше заявив в одному з інтерв'ю, що йому це обійшлося в 3 млн доларів[6]. Варто зазначити, що бойовики М.Айдіда за допомогою ісламістських фундаменталістів, по всій вірогідності Аль-Каїди, пройшли серйозну допідготовку з питання збиття вертольотів з використанням РПГ, що вони робили під час війни з радянською армійською авіацією в Афганістані[7].

В культуріРедагувати

Ключова подія операції «Готичний змій» — битва в Могадишо — знайшла відображення у книзі Падіння «Чорного яструба» Марка Боудена (1999), а за її сюжетом відомим режисером Рідлі Скоттом знята історична військова драма 2001 року. Фільм нагороджений двома Оскарами (найкращий звук та найкращий монтаж).

Компанією NovaLogic видана комп'ютерна відеогра «Delta Force: Black Hawk Down», а також гра «Lock ‘n Load: A Day of Heroes».

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

Виноски
Джерела
  1. Bowden, Mark (1999). Black Hawk Down: A Story of Modern War. New York: Signet. с. 114. ISBN 080214473X. 
  2. Brune, Lester H. (1999) The United States and Post-Cold War Interventions, Regina Books, ISBN 0941690903 p. 31
  3. водій бронетранспортера UR-425 «Кондор» рядовий Мат Азнан Аванг загинув під час вивезення постраждалих з поля бою
  4. Warshaw, Shirley Anne (2004). The Clinton Years: Presidential Profiles Facts on File Library of American History (вид. 2). Infobase Publishing. с. 16. ISBN 978-0-8160-5333-9. 
  5. Johnson, Loch K. (2011). The Threat on the Horizon: An Inside Account of America's Search for Security after the Cold War. Oxford University Press. с. 7, 19, 26. ISBN 978-0-19-973717-8. 
  6. Йозеф Бодански. Талибы, международный терроризм и человек, объявивший войну Америке. — М.: Вече, 2002. — С. 150.
  7. Bowden, Mark (1999). Black Hawk Down: A Story of Modern War. New York: Signet. с. 133. ISBN 080214473X. 

ВідеоРедагувати