Відкрити головне меню
Ооліти.JPG
Ооліти на поверхні вапняка

Оолі́ти (рос. оолиты, англ. oolites, egg-stones; нім. Oolithe m pl) – мінеральні утворення, дрібні (від сотих часток міліметра до 2,5 см) стяжки діаметром кілька міліметрів, звичайно більш-менш кулястої форми і концентрично-шкаралупчастої та радіально-променистої будови. Бувають вапнисті, залізисті, марганцеві тощо. Ооліти подекуди утворюють промислові родовища. Залізисті ооліти – різновид залізних руд (т.зв. бобова руда).

Розрізняють два типи оолітів: екстооліти (Extoolithe) і ентооліте (Entoolithe). Перші - щільні утворення що оточують ядро (мінеральне зерно та ін.) і є переважно круглими. Ентооліти утворюються з бульбоподібної оболонки, шляхом інфільтрації речовини всередину, що повністю або частково заповнює ооліт кристалічною масою. Ентооліти характеризуються більш циліндричною, бобоподібною або бочковидною фігурою. Інфільтрація речовини всередину вважається "інкрустацією" ядра.[1]

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати