Відкрити головне меню

Онєгінська строфа́ — 14-рядкова строфа зі схемою римування AbAb CCdd EffE gg. Згідно з Володимиром Набоковим, вперше у світовій літературі її використано Лафонтеном у 1671 році («Contes», казка «Nicaise» та ін.), у російській літературі вперше вжита поетом-сентименталістом Іваном Дмітрієвим у драматичній поемі «Єрмак» (строфи з рядками 65-78 та 93-106). Пізніше популяризована Олександром Пушкіним, який застосував її спершу в поемі «Руслан і Людмила» (пісня третя, від слів «за отдаленными горами» до слів «сказал мне важно Черномор»)[1], а пізніше — як єдину строфу роману «Євгеній Онєгін».

Подібну форму 14-рядкового вірша має й сонет, яким Пушкін також чудово володів, однак сонет — складна строфічна форма з суворими вимогами щодо розгортання внутрішнього змісту. Реалістичний роман у віршах вимагав простої форми, придатної для цікавої розповіді й філософських роздумів, для переходів від лірики кохання до іронії, для поступового розкриття характерів героїв і для стислого пейзажу. Створена ним строфа використовує чотиристопний ямб (а не п'ятистопний, як сонет). Вона складається з простих і поширених трьох катренів (чотиривіршів) і заключної коди —- двовірша. Кожний катрен має різне римування: перший — перехресне, другий — парне, третій — кільцеве. У всіх чотиривіршах чергуються жіночі й чоловічі рими, строфа в цілому і кожний катрен зокрема починається з жіночих закінчень, а заключні два рядки мають чоловічу риму. Схема онєгінської строфи така: AbAb CCdd EffE gg. Наприклад:

«

Довгенько осінь гостювала,
І забарився перший сніг;
Його природа ждала, ждала,
А він лишень у січні ліг,
Під третій день. Уставши зрана,
В вікно побачила Татьяна
Недавно побілілий двір,
Дахи, куртини, косогір,
Химерні на шибках узори,
У сріблі дерева старі,
Сорок веселих на дворі
І мя'ко вистелені гори
Зими покровом осяйним
Під небом ясно-голубим

»
(Переклад М. Рильського)

Онєгінська строфа в інших авторівРедагувати

Пушкін уперше застосував онєгінську строфу в поемі «Руслан і Людмила» (пісня третя, від слів «за отдаленными горами» до слів «сказал мне важно Черномор»)[2], а пізніше — у незакінченій поемі «Єзерський». Слідом за ним строфу використовував М. Лермонтов, М. Волошин. В українській поезії її використовував О. Гаврилюк.

Прикметно, що "Енеїда" І. Котляревського, вперше видана 1809 року, написана дуже подібною строфою, онєгінська відрязняється від "енеїдівської" строфи лише відсутнім римуванням двох останніх рядків, тобто схема "Енеїди" AbAb CCdd EffE, без gg, як у Пушкіна:

« Еней був парубок моторний

І хлопець хоть куди козак,

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятіший од всіх бурлак.

Но греки, як спаливши Трою,

Зробили з неї скирту гною,

Він, взявши торбу, тягу дав,

Забравши деяких троянців,

Осмалених, як гиря, ланців,

П'ятами з Трої накивав.

»

ПриміткиРедагувати

  1. Набоков-Сирин В. Заметки переводчика // Новый журнад/The New Review. — NY, 1957. — Кн. 49. — С.134.
  2. Набоков-Сирин В. Заметки переводчика // Новый журнал / The New Review. — NY, 1957. — Кн. 49. — С.134.