Онуфер Валерій Георгійович
Валерій Георгійович Онуфер (нар. 10 лютого 1954, Ужгород, СРСР — пом. 21 лютого 2011, Ужгород, Закарпатська область, Україна) — радянський та український футбольний арбітр.
| Повне ім'я | Валерій Георгійович Онуфер | ||
|---|---|---|---|
| Народився | 10 лютого 1954 Сталіно, Українська РСР, СРСР[1] | ||
| Помер | 21 лютого 2011 (57 років) Ужгород, Україна | ||
| Національні змагання | |||
| Роки | Ліга | Роль | |
| 1991 | Вища ліга СРСР | головний арбітр | |
| 1992–2003 | Прем'єр-ліга | головний арбітр | |
| 1992–2002 | Друга ліга | головний арбітр | |
| Міжнародні змагання | |||
| Роки | Організація | Роль | |
| 1999–2000 | ФІФА | арбтр | |
Життєпис ред.
Здобув вищу освіту в Львівському політехнічному коледжі.
Кар'єра футболіста ред.
Як футболіст розпочав свою кар'єру в дублі львівських «Карпат». Пізніше грав у збірній Закарпатської області, декілька разів отримував запрошення від ФК «Закарпаття». У 1984 році лікарі заборонили займатися футболом через постійні травми.
Кар'єра арбітра ред.
Кар’єру арбітра Валерій Онуфер розпочав працюючи на матчах чемпіонату та Кубку СРСР.
10 лютого 1992 року провів поєдинок 1/32 фіналу Кубку України між командами «Поділля» (Хмельницький) — «Буковина» (Чернівці), що став першим офіційним після того, як український футбол став самостійним.
2000 року судив фінал кубку України «Динамо» (Київ) — «Кривбас» (Кривий Ріг)[2].
Кубок України ред.
| Дата | Місце | Стадія | Матч | Рахунок | Глядачів |
|---|---|---|---|---|---|
| 27 травня 2000 | Олімпійський, Київ | фінал | Динамо (Київ)–Кривбас (Кривий Ріг) | 1:0 | 45 500 |
Міжнародна кар'єра ред.
У 1996 році Комітет арбітрів Федерації футболу України рекомендували надати статус судді міжнародного рівня, а ФІФА підтримало цю пропозицію. Обслуговував декілька матчів національних збірних та міжнародних клубних змагань. У рейтингу українських футбольних суддів посідає 5-те місце, завдяки роботі на Чемпіонаті світу, й вважається одним з найкращих футбольних суддів у країні. У 2000 році, досягши 45-річного віку, завершив суддівську діяльність. Після цього працював на матчах УПЛ як інспектор ФФУ. Відсудив 1 міжнародний матч.
Чемпіонат Європи ред.
Обслуговував матч кваліфікації Чемпіонат Європи 2000 року, який мав відбутися в Бельгії та Нідерландах.
| Дата | Місце | Стадія | Матч | Рахунок | Глядачів |
|---|---|---|---|---|---|
| 14 жовтня 1998 | Олімпійський, Серравалле | кваліфікація (6-та група) | Сан-Марино–Австрії | 1:4 | 1 218 |
Після тривалої хвороби помер 21 лютого 2011 року, на 57-му році життя, в Ужгороді. Похований на ужгородському цвинтарі (Домоня)[3].
Примітки ред.
- ↑ FootballFacts.ru
- ↑ Згадуємо Валерія Онуфера: сьогодні 10 років від дня смерті арбітра першого в історії незалежної України офіційного матчу
- ↑ Закарпаття: В Ужгороді прощаються з арбітром ФІФА Валерієм Онуфером. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 травня 2017.
Посилання ред.
- Профіль арбітра на сайті «Український футбол (історія та статистика)»
- В Ужгороді помер арбітр ФІФА Валерій Онуфер
- Профіль арбітра на сайті worldreferee.com
- Профіль арбітра на сайті thefinalball.com
- Профіль арбітра на сайті eu-football.info
- Профіль арбітра на сайті footballfacts.ru
- Профіль арбітра на сайті allplayers.in.ua
|
Це незавершена стаття про футбол. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |