Онищук Володимир Володимирович

український шахіст, гросмейстер (2012)
(Перенаправлено з Онищук Володимир)

Володимир Володимирович Онищук (21 липня 1991(19910721), Івано-Франківськ) — український шахіст, міжнародний гросмейстер (2012).
Чемпіон України зі швидких шахів та бліцу 2015 року.
У складі збірної України срібний призер командного чемпіонату Європи 2019 року.

Володимир Володимирович Онищук
Країна Україна Україна
Народження 21 липня 1991(1991-07-21) (30 років)
Івано-Франківськ, Україна
Титул Гросмейстер (2012)
Рейтинг ФІДЕ 2633 (№ 137 у рейтингу ФІДЕ у квітні 2020 року)
Піковий
рейтинг
2669 — 71-е місце (травень 2015 року)[1]

Його рейтинг станом на квітень 2020 року — 2633 (137-ме місце у світі, 9-те в Україні).

Кар'єраРедагувати

Займатися шахами почав 1998 року в івано-франківському ДЮСШ № 3 під керівництвом Ігоря Кобилянського[2].

Володимир Онищук неодноразово представляв Україну на чемпіонатах світу та Європи серед юніорів у різних вікових категоріях, здобувши три нагороди, зокрема — золото чемпіонату Європи 2001 року (до 10 років)[3], срібло чемпіонату Європи 2003 року (до 12 років)[4] та срібло чемпіонату світу 2006 року (до 16 років).

Переможець Всесвітньої дитячої шахової Олімпіади у складі збірної України (Агра, 2006).[5]

У 2006 році посів 1 місце на меморіалі В.Набокова, що проходив у Києві.

У 2011 році розділив 2 місце на турнірі «Меморіал Михайла Чигоріна» (Санкт-Петербург).

У березні 2015 року Онищук розділив 1-2 місця (за додатковими показниками — 2 місце) на турнірі «Cappelle-la-Grande 2015». Його результат 7½ очок з 9 можливих (+7-1=1), турнірний перфоманс — 2840 очок.[6].[7]

У квітні 2015 року з результатом 8 очок з 9 можливих (+8-1=0) переміг на 33-у міжнародному турнірі, що проходив у м.Мец. Його турнірний перфоманс склав 2844 очки.[8]

Завдяки вдалим виступам на початку 2015 року, Володимир Онищук, в оновленому рейтингу ФІДЕ за травень 2015 року, зумів піднятися в сотню найсильніших шахістів світу (71 місце) та десятку найсильніших шахістів України (7 місце).

У червні 2015 року у Львові Володимир Онищук з результатом 9 очок з 11 можливих (+8-1=2) став переможцем чемпіонату України зі швидких шахів[9] та з результатом 11 з 11 можливих очок (+11-0=0) переможцем чемпіонату України з бліцу.[10] Там же, у півфіналі чемпіонату України з класичних шахів, набравши 5½ очок з 9 можливих (+4-3=2) посів лише 46 місце, та не зумів кваліфікуватися у фінальну частину чемпіонату України.[11]

У серпні 2015 року набравши 6 очок з 9 можливих (+4-1=4) посів 19 місце на турнірі, що проходив в Абу-Дабі.[12]

У жовтні 2015 року на чемпіонаті світу зі швидких та блискавичних шахів, що проходив у Берліні, посів:
 — 7 місце на турнірі зі швидких шахів, набравши 10 з 15 очок (+8-3=4)[13],
 — 32 місце на турнірі з блискавичних шахів, набравши 12½ з 21 очка (+10-6=5).[14]

Наприкінці жовтня 2015 року, здобувши перемогу з рахунком 3-2 над латвійцем Ігорем Коваленком, Володимир став переможцем 19-го міжнародного шахового турніру «Corsican Circuit», що проходив на о.Корсика (Франція). На шляху до фіналу Онищук також переміг Хоу Іфань, Мартина Кравціва та Лорана Фрессіне.[15]

У грудні 2015 року з результатом 6 очок з 9 можливих (+4-1=4) посів 12 місце на опен-турнірі «Al-Ain Classic», що проходив в Ель-Айні (ОАЕ).[16].

У грудні 2017 року посів друге місце у чемпіонаті України 2017 року, що проходив у Житомирі. Його результат 8 з 11 очок (+5-0=6)[17].

У січні 2019 року з результатом 10½ з 11 очок (+10-0=1) Онищук став переможцем турніру зі швидких шахів «28-й Меморіал Пауля Кереса»[18][19].

У жовтні-листопаді 2019 року Володимир Онищук вдало дебютував за збірну збірної України на командному чемпіонаті Європи, що проходив у Батумі, ставши срібним призером. Крім того, набравши 6 з 8 можливих очок (+5-1=2), Володимир показав другий результат серед шахістів, які виступали на четвертій шахівниці[20][21].

У січні 2020 року посів 3-тє місце на турнірі зі швидких шахів «Меморіал Пауля Кереса», його результат — 8½ очок з 11 можливих (+8-2=1)[22].

Результати виступів у чемпіонатах УкраїниРедагувати

Рік Місто Турнір + = Результат Місце
2005 Рівне 74-й чемпіонат України 0 1 1 ½ з 2 1/16
2006 Полтава 75-й чемпіонат України 1 1 0 1 з 2 1/16
2007 Харків 76-й чемпіонат України 3 2 4 5 з 9 10
2017 Житомир 86-й чемпіонат України 5 0 6 8 з 11  

Статистика виступів у складі збірної УкраїниРедагувати

Володимир Онищук зіграв у одному турнірі за збірну України.

Рік Турнір Місто Збірна Шахівниця Рейтинг + = Результат % очок Турнірний
рейтинг
Командне
місце
Особисте
місце
2019 чемпіонат Європи Батумі Україна резерв 2616 5 2 1 6 з 8 75,0 2670    

Зміни рейтингуРедагувати

Зміни рейтингу Ело[23]

ПриміткиРедагувати

  1. Дані на сайті ФІДЕ
  2. Володимир Онищук має секрет, як перемагати Хоу Іфань. «Фіrtka». Процитовано 4 лютого 2019. 
  3. Jugend-Europameisterschaft U10 Burschen (2001)
  4. European Youth Chamiponship Boys - U12 (2003)
  5. 5th World Youth U16 Chess Olympiad: Ağrı 2006
  6. Cappelle-la-Grande: Chao b Li siegt im Endspurt[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Cappelle-la-Grande 2015
  8. Vladimir Onischuk wins Metz Open 2015
  9. Ukraine Men's Championship (rapid) — 2015
  10. Ukraine Men's Championship (blitz) — 2015
  11. http://chess-results.com/tnr179403.aspx?lan=12&art=1&rd=9&wi=821
  12. 22nd Abu Dhabi Int. Chess Festival Masters Tournament
  13. FIDE World Rapid Championship 2015
  14. FIDE World Blitz Championship 2015
  15. Végeredménnyel — Oniscsuk Vladimir Corsika bajnoka — 19th Corsican Circuit 2015 Bastia FRA 17.10.2015- 21.10.2015
  16. Al Ain Classic 2015
  17. Юлія Осьмак та Петро Голубка — нові чемпіони України. Архів оригіналу за 23 грудень 2017. Процитовано 4 лютий 2019. 
  18. 28.kiirturniir «Meenutades Paul Kerest»
  19. XXVIII rahvusvahelise kiirmaleturniiri «Meenutades Paul Kerest» võitis suurmeister Vladimir Onischuk Ukrainast!
  20. Чоловіча збірна України з шахів стала срібним призером командного ЧЄ
  21. 22th European Team Chess Championship: Batumi 2019
  22. XXIX rahvusvaheline kiirmaleturniir «MEENUTADES PAUL KEREST»
  23. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

ПосиланняРедагувати