Відкрити головне меню

Григорій Купріянович Омельчук (нар.1 (25) січня 1920(19200125), Мала Боровиця — пом.3 березня 1983) — Герой Радянського Союзу,[1] командир батальйону, 1317-го стрілецького полку, капітан.

Григорій Купріянович Омельчук
Hero of the USSR Gold Star.png
Народження 25 січня 1920(1920-01-25)
Мала Боровиця,
Хмельницька область,
УРСР
Смерть 3 березня 1983(1983-03-03) (63 роки)
Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР
Рід військ піхота
Роки служби 19381960
Звання CCCP army Rank podpolkovnik infobox.svg Підполковник
Командування 202-га стрілецька дивізія, 27-га армія, 2-й Український фронт
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу № 4270
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки

БіографіяРедагувати

Народився у селі Мала Боровиця, Плужненської волості, Острозького повіту, Волинської губернії (нині — Білогірський район, Хмельницької області, Україна).

В армії з 1938 року. Закінчив Київське піхотне училище. З першого дня війни в боях — на Західному, Центральному, 2-му Українському фронтах.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за вмілу організацію форсування Південного Бугу, Дністра і Прута, і за виявлену при цьому мужність командиру батальйону, 1317-го стрілецького полку, 202-ї стрілецької дивізії, 27-ї армії, капітану Омельчуку Григорію Купріяновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжував службу в армії. У 1954 році закінчив курси «Постріл». З 1960 підполковник Омельчук — в запасі. Жив в Івано-Франківську. Помер 3 березня 1983 року.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати