Відкрити головне меню

«Олі́мпія» (нім. Olympia — Олімпіада) — документальний фільм режисера Лені Ріфеншталь, що розповідає про XI літні Олімпійські ігри, що пройшли в Берліні у липні-серпні 1936 року. Фільм складається з двох частин: «Олімпія. Частина 1: Свято народів», «Олімпія. Частина 2: Свято краси».

Олімпія M:
Olympia
Olimpia 1938 poster.jpg
Жанр документальний фільм, спорт
Режисер Лені Ріфеншталь
Продюсер Лені Ріфеншталь
Сценарист Лені Ріфеншталь
На основі Літні Олімпійські ігри 1936
Оператор Пауль Хольцкі, Вільфрід Бассе
Ганс Ертль, Вальтер Френц
Ганс Карл Готшальк, Ріхард Грошопп, Віллі Гамейстер
Вальтер Геге, Альберт Хьохт
Карл Юнґханс, Сепп Кеттерер
Густав Ланчнер, Курт Нойберт
Еріх Ніцшман, Альберт Оскар Шатман
Ернст Зорге, Карл Фасс
Віллі Цильке, Андор фон Барсі
Гайнц фон Яворський, Гуго вон Кавечинський і
Александр фон Лагоріо
Композитор Герберт Віндт,
Вальтер Гроностай
Тривалість Частина 1: 121 хв.
Частина 2: 96 хв.
Мова німецька
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Рік 1938
Дата виходу 20 квітня 1938 (Німеччина)
IMDb ID 0030522

Зміст

СинопсисРедагувати

Пролог першої частини «Олімпії»: на екрані видно руїни Акрополя, потім камера показує окремі голови античних атлетів і богинь, плавно переходячи на скульптуру дискобола роботи Мирона, а з неї здійснюється перехід до «живого зображення» голих атлетів, які на морі в уповільненій зйомці представляють такі античні змагання як метання диска, списа і ядра. Далі глядач бачить голих гімнасток, рухами яких, через запалювання олімпійського вогню і естафету факелоносців, що несуть вогонь через Грецію, переноситься в сучасність — на Олімпійський стадіон Берліна 1936 року. Але і в другій частині «Олімпії» є пролог: уранішній ліс, в якому бігуни по пересіченій місцевості, немов тіні, виникають перед глядачем і голими стрибають у воду, сауна, блискучі тіла атлетів, березові віники, особи під душем, що сміються. Але ще відомішим є кінець фільму: стрибки у воду чоловіків, які переходять в невагомий політ у небо. Потім на екрані виникає олімпійський стадіон увесь у вогнях, чутний дзвін, видно олімпійський вогонь і прикрашені лавровими гілками флагштоки, які схиляються один до одного. Олімпійські прапори і «Храм світла», створені молодим архітектором Альбертом Шпеєром, є фіналом фільму.

В обох частинах «Олімпії» один одного змінюють такі операторські прийоми, як панорами репортажів, уповільнене відтворення, панорамування, пасажі з виглядом знизу, з суб'єктивної камери, паралельна зйомка з декількох камер. Основне смислове навантаження при монтажі було покладене на символічне підвищення, що було зроблено за допомогою оптичних переходів, а також на емоційну музику і на напругу, що виникає у момент спортивного змагання, як у спортсменів, так і в уболівальників. Монтаж створює прямі зорові зв'язки між волею до перемоги німецьких олімпійців і оплесками Гітлера (чи Геббельса і Герінга). Іншими прийомами монтажу є: імпресіоністський монтаж тіла у польоті (стрибки з жердиною і у воду); монтаж безпрецедентної за напруженням боротьби сцени в марафонському бігу між силами (рухи ніг в уповільненому відтворенні), що покидають тіло, і величезною волею (сцени вулиць в прискореному відтворенні і з динамічною музикою); силуети на землі (фехтування); а також переходи між музично ілюстрованими пасажами і частинами, в яких присутні коментарі диктора і глядацька реакція на те, що відбувається на арені. Коментар до німецької версії фільму риторично підкреслює аналогію між спортивною боротьбою і військовими діями.

НагородиРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

  • Кадри з «Олімпії» були використані німецькою індастріал-групою Rammstein у відеокліпі на пісню «Stripped».
  • Кадри з «Олімпії» використовувалися у відеоряді на концертних виступах норвезької групи Ulver.

ПриміткиРедагувати

  1. Наталія Маш'янова найвідоміше кіно про Олімпіаду (історія, фотографії) // ТАСС-Урал, 6.07.2007

ПосиланняРедагувати