Відкрити головне меню

Олімпійська збірна Білорусі з футболу

Білорусь
Емблема
Білорусь
Асоціація Білоруська федерація футболу
Тренер Вакантне
Найбільше виступів Олександр Гутор (13)
Найкращий бомбардир Андрій Воронков (3)
Домашня
Виїзна
Перший матч
Естонія Естонія 2:1 Білорусь Білорусь
(Та-Калі, Мальта; 14 лютого 2004)
Найбільша перемога
Мальта Мальта 0:4 Білорусь Білорусь
(Та-Калі, Мальта; 18 лютого 2004)
Найбільша поразка
Бразилія Бразилія 3:1 Білорусь Білорусь
(Манчестер, Англія; 29 липня 2012)
Чемпіонат світу
Виступів  —
Найвище досягнення
Олімпійські ігри
Виступів 1 (вперше у 2012)
Найвище досягнення груповий етап

Збі́рна Білору́сі з футбо́лу (рос. Олимпийская сборная Белоруссии по футболу, біл. Алімпійская зборная Беларусі па футболе) — олімпійська футбольна команда Білорусі, яка керується Білоруською федерацією футболу і представляє країну на міжнародному рівні. Білорусь є першою пострадянською країною, збірна якої зуміла потрапити на Олімпійські ігри.

Мальта 2004Редагувати

У лютому 2004 року молодіжна збірна Білорусі брала участь у міжнародному турнірі на Мальті. На турнірі зазвичай брали участь національні збірні, але Білорусь, яка готувалася до участі у молодіжному чемпіонаті Європи влітку 2004 року, виставила молодь (гравці 1981 року народження і молодші). За команду, однак, грала чотири ветерани — гравці борисівського БАТЕ Дмитро Ліхтарович, Євген Лошанков, Олег Страханович і Микола Риндюк (головний тренер молодіжної збірної Юрій Пунтус також паралельно очолював БАТЕ) — і в зв'язку з цим команда вирушила на турнір під прапором олімпійської збірної (молодіжний чемпіонат Європи 2004 року одночасно був відбірковим турніром для участі у Олімпійських іграх 2004 року в Афінах). В результаті, білоруська збірна перемогла в мальтійському турнірі, але на молодіжному чемпіонаті Європи не вийшла з групи і не потрапила на Олімпіаду.

МатчіРедагувати

Дата Суперник Результат Посилання
14.02.2004   Естонія 0 : 1 [1]
16.02.2004   Молдова 1 : 0 [2]
18.02.2004   Мальта 4 : 0 [3]

Лондон 2012Редагувати

РегламентРедагувати

Згідно з регламентом, на Олімпійські ігри 2012 в Лондоні (матчі футбольного турніру, однак, проводяться в різних містах Великої Британії), потрапляють господарі — збірна Великої Британії, а також три найкращі команди молодіжного чемпіонату Європи 2011 (за винятком Англії). Спеціально для визначення країни, яка потрапляє на Олімпіаду, був проведений матч за третє місце, в якому 25 червня 2011 року молодіжна збірна Білорусі перемогла однолітків з Чехії з рахунком 1:0 (єдиний м'яч на 88-й хвилині забив Єгор Філіпенко) і потрапила на Олімпійські ігри.

 
Гол Єгора Филипенка вперше вивів Білорусь на Олімпійські ігри

На молодіжному чемпіонаті Європи 2011 року мали право грати футболісти 1988 року народження і молодше. На Олімпійських іграх мали право грати гравці 1989 року і молодше, а також три досвідчених футболіста без обмеження віку. Таким чином, участь футболістів молодіжної збірної 1988 року народження (серед них Станіслав Драгун, Михайло Сіваков, Єгор Філіпенко, Сергій Матвейчик, Микита Букаткін, Юрій Остроух, Павло Нехайчик, Дмитро Рекиш, Євген Савастьянов, Дмитро Гущенко, Олег Веретило) безпосередньо в Олімпійських іграх була непевною.

ТренерРедагувати

Тренером олімпійської збірної був призначений Георгій Кондратьєв, який до цього очолював молодіжну збірну. У грудні 2011 року він був призначений одночасно головним тренером національної збірної.

СкладРедагувати

Відразу після перемоги над чехами Кондратьєв заявив, що основу олімпійської збірної будуть утворювати гравці, які домоглися успіху в Данії. Насправді, у перших матчах до складу збірної старших потрапляли тільки гравці 1988 року народження (Букаткін, Веретило і інші — які здобували перемогу у Данії), тільки досвідчений Олександр Биченок зіграв в одному матчі. В березні 2012 року був представлений розширений список з 43 футболістів, які можуть взяти участь в Олімпіаді (серед них були досвідчені футболісти — Олександр Глєб, Сергій Кисляк, Антон Путіло, Віталій Родіонов, Сергій Корніленко, Ренан Брессан — які не добували олімпійську путівку).

З 23 травня по 1 червня 2012 року проходив турнір у французькому Тулоні, в якому брали участь молодіжні збірні, в тому числі і олімпійські. Білорусь виступила невдало — набрала лише одне очко і не вийшла з групи.

9 липня було оголошено остаточний склад збірної на олімпіаді[4]. Кондратьєв намагався брати в збірну гравців, які мають практику у своїх клубах[5], тому не Олімпіаду не вдалося потрапити Сіваков і Нехайчик. З досвідчених гравців в заявку потрапив Драгун (який став капітаном), Корніленко і Брессан. Серед них, запрошення натуралізованого бразильця мала чимало противників[6]. Веретило потрапив в число резервних гравців.

11 липня збірна вирушила до Англії для останньої підготовки та серії контрольних матчів.

Інформація про збірнуРедагувати

МатчіРедагувати

Номер Дата Місто Стадіон Суперник Результат Посилання
1 05.09.2011   Брянськ Динамо   Друга збірна Росії 0 : 0 [1][недоступне посилання з липень 2019]
2 10.10.2011   Мінськ Трактор   Друга збірна Росії 2 : 3 [2]
3 12.11.2011   Ер-Ріяд «Prince Faisal Bin Fahad Stadium»   Саудівська Аравія (молодіжна) 0 : 0 [3][недоступне посилання з липень 2019]
4 15.11.2011   Аль-Айн «Khalifa Stadium»   ОАЕ (олімпійська) 2 : 4 [4][недоступне посилання з липень 2019]
5 01.03.2012   Анталія Ататюрк   Урал (Д2) 2 : 2 [5][недоступне посилання з липень 2019]
6 24.05.2012   Абань Стад де Латр   Франція (молодіжна) 1 : 3 [6]
7 26.05.2012   Ніцца Стад ду Рей   Марокко (олімпійська) 0 : 0 [7]
8 28.05.2012   Ле-Лаванду ле Гран Стад   Мексика (олімпійська) 1 : 2 [8][недоступне посилання з липень 2019]
9 14.07.2012   Колчестер   Сент-Олбанс Сіті (Д7) 3 : 1 [9]
10 18.07.2012   Ноттінгем   Японія (олімпійська) 0 : 1 [10]
11 22.07.2012   Бедварт The Oval   Альянс любителів футболу (Лондон) 10 : 1 [11]
12 26.07.2012   Ковентрі Ріко Арена   Нова Зеландія 1 : 0 [12]
13 29.07.2012   Манчестер Олд Траффорд   Бразилія 1 : 3 [13]
14 01.08.2012   Глазго Хемпден Парк   Єгипет 1 : 3 [14]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати