Ольга Городиська

курбасівська акторка

О́льга Городи́ська (Гародиська, Гарадиська) — українська акторка курбасівських театрів: Молодого театру[1][2], Кийдрамте[3] та театральна педагогиня.[4]

Ольга Городиська
Діяльність акторка, педагог
Знання мов українська
Заклад Молодий театр і Кийдрамте
Сцена з вистави «Чорна пантера»: Мігуелес — Валерій Васильєв, Сніжинка — Олімпія Добровольська, Матір — Ольга Городиська
Трупа «Молодого театру». Ольга Городиська — сидить друга зліва у нижньому ряду

Курбасівська актриса

ред.

Інформації про Ольгу Городиську, актрису курбасівського «Молодого театру», що діяв 1917—1920 років, обмаль. В цьому театрі вона створила образ Ганни Семенівни в п'єсі Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь», грала Едіту (матір Річарда Айрона) у драматичній поемі Лесі Українки «У пущі». Виступала серед хористів у п'єсі «Цар Едіп» Софокла.[5]

Ганну Семенівну вперше зіграла 19 квітня 1918 року в «Молодому театрі»,[6] замінивши Антоніну Смереку. Причому роль 1918 року високо оцінили критики. Відзначалось, що Городиська створила «справжню життєву фігуру».[7][8] До цієї ролі поверталась також в постановках інших театрів, в яких згодом працювала.[9]

У важкі часи фінансової скрути для трупи театру, коли ряд акторів взяли на себе також виконання певних функцій життєзабезпечення його роботи, «артистка Городиська сама запропонувала себе на завгоспа і впоралася з цим досконало», — згадувала Софія Мануйлович.[10]

Педагогічна діяльність

ред.

З серпня 1919 року по 1920 рік як професор викладала декламацію, практичні вправи й режисуру в першій українській театральній студії Одеси, а згодом — в Одеському інституті імені Кропивницького, створеному на базі цієї студії. Серед викладачів також був її партнер за виступами в «Молодому театрі» Валерій Васильєв.[11] За режисури Городиської на перехідні іспити готували окремі дії з репертуарів європейського театру. На перший випускний іспит за режисурою Ольги Городиської та одеського режисера Григорія Горського було поставлено «Співочі товариства» Винниченка (перша дія), «Осінь» Олександра Олеся, «Благодатна надія» Германа Геєрманса (четверта дія). Випуск акторів пройшов з великим успіхом.[4]

Робота в одеському театрі

ред.

В 1920 році Ольга Городиська разом з Валерієм Васильєвим створила групу, яка представляла європейський репертуар у Державному українському театрі в Одесі, очолюваному Онисимом Сусловим. Тут було здійснено чергову постановку п'єси «Чорна Пантера і Білий Медвідь».[7][12]

Подальша її доля невідома.

Примітки

ред.
  1. Л. Стеценко. На світанку // Мистецтво. — Травень-червень 1967. — С. 6
  2. Газетна періодика — джерело вивчення проблем української культури, 1917—1920 рр. / Григорій Рудий. — К.: НАН України, 2000. — С. 224
  3. В травні 2020 року «Кийдрамте» виповнилося 100 років
  4. а б Олександр Музичко. Одеська українська театральна студія та інститут імені М.Кропивницького (1919—1924 роки) // Українознавчий альманах. — 2011. — Додаток — стаття професора В. Лазурського «Перша українська театральна студія в Одесі». — С.171-172. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2011_5_57
  5. Щоденники Леся Танюка, 1967. — С. 163
  6. Газета «Відродження», квітень 1918. — С. 5
  7. а б В. Винниченко. Чорна Пантера і Білий Медвідь / М. Гринишина // Український театр ХХ століття: Антологія вистав / За заг. ред. М. Гринишиної; Ін-т проблем сучасн. мист-ва НАМ України. — К.: Фенікс, 2012. — С. 144
  8. Професор Шпонька. «Чорна Пантера і Білий Медвідь» // Вільне життя. — 1918. — 24 серпня
  9. Граємо Винниченка / Ганна Веселовська // Український театр, № 4, 2003. — С. 3
  10. Софія Мануйлович. Як з рогу достатку // Український театр, 1972. — С. 30
  11. Володимир Мошинський. Український державний театр ім. Т. Шевченка в Одесі і Театральна студія ім. М. Кропивницького // Місячник «Визвольний шлях». Кн. 11 (224), 1966. — С. 1251-1252; 1255; 1258; 1260
  12. Сорока М. В. Інтерпретація творів Володимира Винниченка в українському театрі і кіно XX — початку XXI століть. — К., 2021. — С. 102 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.