Олівер Александер Торнтон (англ. Oliver Alexander Thornton; нар. 15 липня 1990(19900715), Гаррогейт), відомий як Оллі Александер — британський співак, автор пісень[en], актор і ЛГБТ+-активіст[1]. Найбільш відомий як вокаліст гурту Years & Years і своєю роллю в драматичному серіалі «Це гріх». Шестиразово номінувався на премію Brit Awards, а також був номінований на премію Британської телевізійної академії та премію Critics' Choice Television Award за найкращу чоловічу роль. Представник Великої Британії на Пісенному конкурсі Євробачення 2024 у Мальме, Швеція[2].

Оллі Александер
англ. Olly Alexander
Основна інформація
Повне ім'яОлівер Александер Торнтон
англ. Oliver Alexander Thornton
Дата народження15 липня 1990(1990-07-15) (34 роки)
Місце народженняГаррогейт, Англія, Північний Йоркшир, Велика Британія
Роки активності2008 — дотепер
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Професіяспівак, автор пісень, актор
ОсвітаHereford College of Artsd
Співацький голостенор
Інструментивокал[d]
Моваанглійська
Жанрсинті-поп, інді-поп, електроніка, денс-поп
ПсевдонімиOlly Alexander
ЧленствоYears & Years
ЛейблPolydor, Kitsuné
ollyalexander.co.uk
CMNS: Файли у Вікісховищі

Раннє життя

ред.

Оллі Александер народився 15 липня 1990 року в Гаррогейті, Північний Йоркшир[3][4][5]. Мати — Вікі Торнтон[6], співзасновниця Coleford Music Festival[7]. Александер відвідував початкову школу Святого Іоанна в Колфорді[8] і загальноосвітню школу Монмут. Навчаючись у школі Монмут, зіграв у двох шкільних виставах: «Хлопці та ляльки» в ролі Бенні та «Кавказьке крейдяне коло» в ролі капрала[9]. Після закінчення школи вивчав сценічні мистецтва в Герефордському коледжі мистецтв[10][11].

Свою першу пісню Александер написав на клавіатурі батька у віці 10 років[12]. Батьки розлучилися, коли Оллі було 13 років; і його з братом Беном, який має аутизм, згодом виховувала лише матір[13].

У віці 16 років Александера помітив агент з прослуховувань, під час відбору для участі в британському серіалі Skins. Згодом він покинув Герефордський коледж мистецтв, щоб продовжити свою акторську кар'єру, оскільки були запропоновані ролі, заявивши: «Я почав зніматися, коли був молодим; це просто сталося. Я кинув школу, щоб працювати по всьому світу, що було дивовижно»[14][15]. «Я дійсно хотів стати співаком чи музикантом… Раптом я став актором. Я ніколи не мріяв про це. Я все ще намагаюся це зрозуміти… Я справді ненавидів школу, тому що наді мною постійно знущалися. Але над тобою ніколи не знущаються на уроках акторства, тому що дивні діти добре вчаться в класі театру. Це безпечне місце»[16]. Оллі також страждав у школі на булімію[17][18][19].

Акторство

ред.

Акторську кар'єру Александер почав у серіалі Summerhill, який вийшов на екрани у 2008 році. Наступний фільм Bright Star (2009) за його участі був номінований на премію Оскар за найкращі досягнення в дизайні костюмів[20]. Того ж року знявся у фільмах Tormented з Алексом Петтіфером у головній ролі та у Enter the Void. У 2010 році він зіграв Евана в постановці «Чужих» театром Буша[21][22]. Роком пізніше брав участь у написанні сценарію та музики[23] для інді-фільму The Dish & the Spoon, в якому знявся разом із Ґретою Ґервіґ. У 2012 році з'явився в театральній постановці Mercury Fur[24].

З березня по червень 2013 року Александер грав роль Пітера Пена у виставі «Пітер і Аліса» у Вест-Енді разом з Беном Вішоу та Джуді Денч. Він також зіграв допоміжну роль у фінальній серії Skins як сталкер Кессі Ейнсворт у двосерійному епізоді «Skins Pure». Того ж року Google Analytics випустили внутрішнє корпоративне відео, у якому Александер зображений як вимогливий покупець з підзаголовком «Ось що буває, коли економиш на зручності використання»[25].

У 2014 році Александер грав одного з головних героїв, де також співав та грав на гітарі, музичного повнометражного фільму God Help the Girl, сценариста й режисера Стюарта Мердока[26]. Того ж року з'явився в екранізації п'єси The Riot Club разом із британськими акторами Семом Клафліном, Максом Айронсом і Дугласом Бутом[27] та в епізодичній ролі вампіра Фентона в британсько-американському серіалі жахів Бульварні жахіття.

 
Стюарт Мердок, Емілі Браунінг, Оллі Александер та Ханна Мюррей на Кінофестивалі «Санденс» 2014

В інді-фільмі Funny Bunny, прем'єра якого відбулася на SXSW 2015, грав Тітті, проблемного підлітка[28], а також став співавтором сценарію[29].

У січні 2021 року Александер знявся в головній ролі в драмі Рассела Т. Девіса Channel 4 і HBO Max «Це гріх», яка розповідає про життя геїв у 1980-1990-х роках і про початок ВІЛ/СНІДу. Серіал і акторська гра Александера заслужили схвалення критиків — деякі висловили бажання, щоб Оллі отримав премію BAFTA за свою гру[30].

Музика

ред.

Years & Years

ред.

Гурт Years & Years утворився у 2010 році, коли Александер приєднався до колективу як провідний вокаліст після того, як Майкі Голдсуорті, один із учасників гурту, почув спів Оллі під душем і вподобав його голос[31].

Їхній дебютний сингл «I Wish I Knew» був випущений у липні 2012 року на лейблі Good Bait, сам гурт виступав у складі п'яти осіб. У 2013 році вони підписали угоду з французьким лейблом Kitsuné у складі трьох учасників і випустили свій другий сингл під назвою «Traps» у вересні 2013 року, який отримав підтримку Radio 1 і Radio 6, а також багатьох онлайн-видань, таких як The Guardian і The Fader[32][33].

Years & Years випустили свій другий сингл «Real» на Kitsuné та iTunes у лютому 2014 року. У музичному кліпі на пісню знялися актори Бен Вішоу[34] і Натан Стюарт-Джарретт[35]. Завдяки участі та подальших інтерв'ю Вішоу відео отримало вісім з половиною мільйонів переглядів в Інтернеті, а також гурт змінив свій звукозаписний лейбл Кіцуне на Polydor, коли набув популярності. У січні 2015 року Years & Years були оголошені переможцями голосування «BBC Sound of…»[36].

 
Оллі у 2014 році

Найуспішніший сингл гурту — «King» — випущений під лейблом Polydor, у березні 2015 року посів перше місце в британському чарті синглів, забезпечивши Years & Years національне визнання[37]. Дебютний студійний альбом Communion був випущений 10 липня 2015 року та посів перше місце в чарті альбомів Великої Британії[38].

 
Sziget Festival 2016, Будапешт, Угорщина

Як гей-автор пісень[39][40] Александер заявляв в інтерв'ю, що хотів би бачити більше використання чоловічого займенника в музиці. Він пояснив, що коли писав у щоденнику, він частіше використовув займенники «ти і я» (You and I), тому що хотів приховати, про кого пише. Загалом, кілька пісень Years & Years містять чоловічі займенники.[41] «Мені якось сумно, що у нас немає попзірок-геїв, які співають про чоловіків, використовуючи чоловічі займенники, — сказав Оллі в Digital Spy, — але, сподіваюся, це може змінитися»[42]. Хоча його робота з Years & Years відкрито згадує сексуальність, Александер зазначає, що «не може говорити за всіх геїв, тому що існує так багато різних проблем, досвіду, різних форм і розмірів. Але я можу говорити за себе, і те, що я роблю, якщо я збираюся писати пісні та давати інтерв'ю, я хочу мати можливість говорити про те, що мене хвилює»[42].

Другий студійний альбом Years & Years під назвою Palo Santo вийшов 6 липня 2018 року й містить такі хіти, як «If You're Over Me» і «Sanctify»[43]. 14 серпня 2018 року пісня «If You're Over Me» була сертифікована Британською фонографічною індустрією як Золота.

У вересні 2018 року Years & Years випустили офіційний кліп на пісню «All For You», у якому ангельська версія Александера танцює на покинутому складі, а потім перетворюється на демонічну версію самого себе та бере участь у танцях з андроїдом[44].

 
Виконання пісні «Worship» на The O2 Arena у 2018 році

Александер співпрацював із Pet Shop Boys над їхнім синглом 2019 року «Dreamland»[45], а пізніше випустив кавер на їхню пісню «It's a Sin» для головної ролі в однойменному драматичному серіалі[46].

Сольна кар'єра

ред.

18 березня 2021 року Years & Years перейшов у формат сольного проєкту Оллі Александера[47][48][49]. У липні 2021 року він був оголошений одним із п'яти музикантів, які вели шоу Future Sounds на BBC Radio 1 у серпні та на початку вересня разом із Арло Парксом, YUNGBLUD, Charli XCX і Томом Греннаном.

Євробачення 2024

ред.
 
На Eurovision Pre-Party 2024 Madrid

16 грудня 2023 року Александера оголосили представником Великої Британії на Пісенному конкурсі Євробачення 2024[50]. Після оголошення він сказав BBC, що «хотів цього протягом довгого часу», і «здавалося, що це правильний час, щоб почати випускати музику під моїм ім'ям»[51]. Попередній каталог Years & Years було перейменовано на Olly Alexander (Years & Years) на потокових сервісах[52]. Його конкурсна композиція «Dizzy» була опублікована 1 березня 2024 року. У фіналі пісенного конкурсу Оллі зайняв 18 місце.[53]

Особисте життя

ред.

Шляхом різних інтерв'ю та благодійних кампаній Александер пропагував безпечний секс і скринінг на ВІЛ[54], та ініціативи проти цькування ЛГБТ[55]. Він також відкрито говорив про власну боротьбу з депресією, самопошкодженнями[56], розладами харчової поведінки[57] і тривожністю з 13 років[58][59][60].

Александер — гей. У 2017 році він представив документальний фільм BBC Three, що досліджує зв'язок між гомосексуальністю і розвитком розладів, у якому розповів про свою булімію. У 2018 році був одним з учасників Sport Relief з підвищення обізнаності про психічне здоров'я[61]

 
Александер виконує «Lucky Escape» на O2 Arena у 2018 році

Олександр описує себе як «справжнього лівого» і сказав у 2016 році, що «закоханий» у лідера Лейбористської партії Джеремі Корбіна[62][63].

Із травня 2015 року Александер перебував у стосунках з музикантом Нілом Міланом Амін-Смітом із гурту Clean Bandit. Через конфлікти щодо розкладу під час турів та записів пісень вони розлучилися наприкінці того ж року[64].

На фестивалі в Гластонбері 2016 року Александер вийшов на сцену з гуртом Years & Years у веселковому ансамблі на святкуванні PRIDE Week і потрапив у заголовки новин зі своєю промовою, пов'язаною зі стріляниною в нічному гей-клубі Орландо[65].

У вересні 2018 року отримав нагороду GQ‍ Award «Живий виступ року»[66]. Нагороду йому вручила Елоїза Летісс'є, і у своїй промові під час нагородження Александер виступив за ЛГБТ-спільноту та Місяць обізнаності про психічне здоров'я, особливо чоловіків[67].

Того ж місяця взяв участь у відеокампанії «Прапор, яким ми не повинні пишатися» до Всесвітнього дня запобігання самогубствам, піднявши райдужний прапор із вирваними з нього двома кольорами, і процитував: «Цим прапором ми не повинні пишатися. Прапор, який представляє двох з шести ЛГБТК, яких ми ризикуємо втратити через самогубство»[68].

 
Разом із Нілом Теннантом із Pet Shop Boys у 2019 році

У жовтні 2018 року British GQ опублікував інтерв'ю з Александера та Аластером Кемпбеллом, у якому розповідалося про боротьбу з самоушкодженнями та розладами харчування, досвід у 2018 році з гомофобією та політичні погляди щодо Brexit і Дональда Трампа[69]. В інтерв'ю Александер сказав, що голосував за «Залишитися» на референдумі 2016 року, підтримав Корбіна на посаді прем'єр-міністра та назвав Трампа «огидним» і «відразливим»[70].

Під час виступу Years & Years на Pyramid Stage на фестивалі Glastonbury 2019 виступив із промовою, у якій захищав права ЛГБТК+ і закликав до викорінення расизму, ейблізму та сексизму. Промова отримала схвалення шанувальників і ЗМІ[71].

Після нападу ХАМАС на Ізраїль підписав лист ЛГБТ-асоціації Voices4London, у якому Ізраїль звинувачувався у «вчиненні апартеїду та геноциду проти палестинців»[72][73]. Представники ізраїльського уряду та Кампанії проти антисемітизму (CAA) засудили його погляди та попросили BBC не дозволити Александеру виступати на Євробаченні 2024; ВВС відхилила вимогу[74].

Примітки

ред.
  1. Olly Alexander's mum: 'Eurovision excitement building' (брит.). 1 березня 2024. Архів оригіналу за 9 липня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
  2. It's Olly Alexander for the United Kingdom at Eurovision 2024. eurovision.tv (англ.). 16 грудня 2023. Процитовано 16 грудня 2023.
  3. Hot kids on the block: Years & Years interview. Evening Standard (брит.). 30 січня 2015. Процитовано 21 лютого 2016.
  4. the insider: olly alexander. NYLON. 4 вересня 2014. Процитовано 21 лютого 2016.
  5. Sullivan, Caroline (5 березня 2015). Years & Years: from Riot Club posh boys to No 1 stars. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 21 лютого 2016.
  6. Alexander, Olly (June 2015). Vicki Thornton & Olly Alexander – Backstage at performance of Years & Years Shephards Bush Theatre. Instagram. Архів оригіналу за 24 червня 2015.
  7. Good golly, Olly's off to Hollywood!. Gloucester Citizen. 4 червня 2009. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
  8. Chart joy for Years and Years as Coleford singer Olly Alexander's group hits top spot. Gloucester Citizen. 9 березня 2015. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
  9. Staddon, Katie. Curtis Brown Representation CV of Olly Alexander. curtisbrown.co.uk. Процитовано 27 жовтня 2015.
  10. Hereford College of Arts website.
  11. Hereford College of Arts – Olly Alexander from Years & Years. Hereford College of Arts. 23 грудня 2014. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.
  12. Schou, Solvey (1 липня 2015). Olly Alexander Releases His Debut Album With Years & Years. The New York Times. Процитовано 11 серпня 2015.
  13. Robinson, Peter (9 липня 2015). I'm a Convincingly Happy Human Being. Pop Justice. Процитовано 11 серпня 2015.
  14. Young Hollywood 2010 — Olly Alexander. YouTube. 10 травня 2010.
  15. Morgan, Ruth (February 2015). Singing in the shower got me the Job. redbulletin.com. Процитовано 10 серпня 2015.
  16. Chang, Kee (26 серпня 2014). Q&A with Olly Alexander. Anthemmagazine.com. Процитовано 10 серпня 2015.
  17. Jones, Owen (26 січня 2016). 'My mental health is a positive part of me' — Owen Jones meets Olly Alexander. YouTube. Процитовано 27 січня 2016.
  18. Jones, Owen (26 січня 2016). Olly Alexander: 'You start to think you're alone and crazy but help is out there'. The Guardian. Процитовано 27 січня 2016.
  19. Olly Alexander on success, sanity and It's a Sin: 'All those hot guys. I loved it!'. TheGuardian.com. 11 січня 2021.
  20. The 82nd Academy Awards 2010. Oscars.Org. 7 березня 2010. Процитовано 31 липня 2015.
  21. Olly wows the critics in The Aliens. Gloucestercitizen.co.uk. 30 вересня 2010. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
  22. Interview – The Aliens at The Bush Theatre. The Bush Theatre. 15 вересня 2010. Процитовано 27 жовтня 2015.
  23. Music from The Dish & the Spoon: The Whale (Single) (2011) Music by Olly Alexander. Soundtrack.Net. 25 лютого 2013. Процитовано 31 липня 2015.
  24. Bayes, Honour (5 квітня 2012). Mercury Fur – Love among the ruins. Exeuntmagazine.com. Процитовано 27 серпня 2015.
  25. Google Analytics In Real Life Site Search. Google Corporate Material. 11 вересня 2013. Процитовано 27 жовтня 2015.
  26. Murdoch, Stuart; Alexander, Olly; Murray, Hannah (5 вересня 2014), God Help the Girl, Barry Mendel Productions, British Film Company, British Film Company, процитовано 17 грудня 2023
  27. Barton, Steve (12 січня 2015). Penny Dreadful. Dread Central. Процитовано 11 липня 2015.
  28. Salovaara, Sarah (13 березня 2015). "You Can't Make This Stuff Up": Alison Bagnall on Funny Bunny. Filmmaker Magazine. Процитовано 23 жовтня 2015.
  29. Goolsby, Joshua. Funny Bunny by Alison Bagnall. Indie Film Picks. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 15 березня 2015.
  30. Olly Alexander on 'It's A Sin': "There's not been a British Aids drama on this scale ever". NME | Music, Film, TV, Gaming & Pop Culture News (брит.). 21 січня 2021. Процитовано 15 лютого 2021.
  31. Murray, Peter (26 березня 2015). A Frank Conversation with Years & Years Frontman Olly Alexander. The GeorgeTowner. Процитовано 31 липня 2015.
  32. Kitsuné (8 серпня 2013). Years & Years new EP 'Traps' out on Kitsuné September 9th + exclusive stream on the Guardian!. Kitsuné. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 29 липня 2015.
  33. Friedlander, Emilie (10 вересня 2013). Stream: Years & Years, "You & I". The Fader. Процитовано 29 липня 2015.
  34. Duerden, Nick (28 липня 2015). Years & Years: From feeling like the weird kid at school and studying architecture to the Ben Whishaw effect. The Independent. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 29 липня 2015.
  35. Ortiz, Edwin (4 лютого 2014). Years & Years Inspire a Dance-Off In Their New Music Video for "Real". Complex.Com. Процитовано 29 липня 2015.
  36. Youngs, Ian (9 січня 2015). Years & Years top BBC Sound Of 2015 list. BBC News. Процитовано 29 липня 2015.
  37. Years & Years' King wins Official Singles Chart Number 1 crown. The Official UK Charts Company. 8 березня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
  38. Years & Years' debut at Number 1: "This is the best day of our lives". The Official UK Charts Company. 17 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015.
  39. Murray, Peter (24 березня 2015). A Frank Conversation with Years & Years Frontman Olly Alexander. The Downtowner. Washington, D.C. Процитовано 24 червня 2015.
  40. Shining Stars: An interview with Years and Years' Olly Alexander – Metro Weekly. Metro Weekly (амер.). 10 вересня 2015. Процитовано 21 лютого 2016.
  41. Flyyn, Paul (7 липня 2015). Best Years Ever: With gay frontman Olly Alexander, Years & Years hits pop's sweet spot. Out.com. Процитовано 31 липня 2015.
  42. а б Corner, Lewis (8 липня 2015). Years & Years Interview: It's sad we don't have gay male popstars using male pronouns. Digital Spy. Процитовано 31 липня 2015.
  43. Palo Santo. open.spotify.com. Процитовано 10 лютого 2024.
  44. Olly Alexander Throws Some Serious Shapes In Years & Years' 'All For You' Video. Capital (англ.). Процитовано 18 вересня 2018.
  45. Monroe, Jazz (11 вересня 2019). Pet Shop Boys Team With Years & Years for New Song "Dreamland": Listen. Pitchfork (амер.). Процитовано 22 березня 2021.
  46. Years & Years cover Pet Shop Boys' 'It's A Sin' as TV show premieres. NME (брит.). 23 січня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  47. Login • Instagram. www.instagram.com. Процитовано 22 березня 2021.
  48. Years & Years to continue as "solo project" for Olly Alexander. NME (брит.). 18 березня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  49. Eurovision 2024: Pop star Olly Alexander to represent the UK. BBC News (брит.). 16 грудня 2023. Процитовано 16 грудня 2023.
  50. Olly Alexander Will Represent The United Kingdom At Eurovision 2024. BBC. 16 грудня 2023. Процитовано 16 грудня 2023.
  51. Geraghty, Hollie (18 грудня 2023). Olly Alexander wants to "fly the flag for the country in the gayest way possible" at Eurovision 2024. NME.
  52. this was very difficult to keep quiet omg !! so excited to announce that I'm the uk's @eurovision entry for 2024 💕 !!! i've wanted to do this for a long long time and it feels like the right moment to start releasing music under my own name 🥺 i'm determined to give it everything i've got!! i shall put on an excellent and unforgettable performance for you all! lets do this!!! #eurovision 🏳️‍🌈 ❤️. Instagram. 16 грудня 2023.
  53. Eurovision 2024 Results: Voting & Points. Eurovisionworld (брит.). Процитовано 12 травня 2024.
  54. Dunn, Francesca (25 серпня 2015). Years & Years dream big and predict the future. i-d.vice.com. Процитовано 24 жовтня 2015.
  55. Duffy, Nick (17 серпня 2015). Years & Years singer Olly Alexander backs anti-bullying campaign. Pinknews.co.uk. Процитовано 24 жовтня 2015.
  56. Olly Alexander: 'Homophobic bullying at school drove me to self-harm'. Evening Standard (брит.). Процитовано 29 серпня 2018.
  57. Years & Years frontman Olly Alexander says he had body issues 'for a decade'. The Independent (брит.). Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 29 серпня 2018.
  58. Hattersley, Giles (28 червня 2015). Sound of summer. The Sunday Times. London. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 30 червня 2015.
  59. Duffy, Nick (2 грудня 2015). Years & Years singer Olly Alexander opens up about suffering from anxiety. Pink News. Процитовано 26 січня 2016.
  60. Jones, Owen (26 січня 2016). Mental Health: This is the NHS: Olly Alexander: 'You start to think you're alone and crazy but help is out there'. The Guardian. London. Процитовано 26 січня 2016.
  61. Nadiya Hussain and Stephen Fry reveal their mental health battles in moving Sport Relief film. Metro. 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  62. Years and Years singer Olly Alexander reveals his rather unlikely crush... – PinkNews · PinkNews. www.pinknews.co.uk. 10 березня 2016.
  63. Years & Years' Olly Alexander talks fighting gay abuse. Evening Standard. 9 березня 2016.
  64. Olly Alexander tells Attitude why he and Neil Milan have called it a day. Attitude.co.uk (англ.). 3 грудня 2015. Процитовано 29 серпня 2018.
  65. Years & Years' Olly Alexander says he cried backstage at Glastonbury after much praised prejudice speech. NME (амер.). 7 квітня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  66. Olly Alexander: 'Let our men be happy, be sad, be non-conforming, be feminine, be masculine'. GQ. 7 вересня 2018. Процитовано 21 квітня 2022.
  67. Olly Alexander: 'Men don't talk about their feelings' | GQ Awards 2018, GQ, 5 вересня 2018, процитовано 6 вересня 2018 — через YouTube
  68. Olly Alexander reveals 'the flag we shouldn't be proud of' this World Suicide Prevention Day. Gay Times (брит.). 1 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  69. British GQ (3 жовтня 2018), Olly Alexander: "I'm surprised that more people aren't talking about male suicide" | British GQ, процитовано 10 листопада 2018
  70. Olly Alexander – Years and Years interviewed by Alastair Campbell. GQ. 17 січня 2019. Процитовано 13 лютого 2021.
  71. Olly Alexander's Speech About LGBTQ+ Rights Being Praised By Fans
  72. Penna, Dominic (20 грудня 2023). BBC urged to sack Eurovision entrant who called Israel an 'apartheid state'. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 21 грудня 2023.
  73. UK Eurovision act Olly Alexander criticised for signing statement calling Israel an 'apartheid state' and accusing it of genocide. Sky News. 21 грудня 2023.
  74. Penna, Dominic (22 грудня 2023). BBC will not stop Eurovision contestant expressing his political views. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235.