Олесь Біляцький

білоруський громадський активіст, лауреат Нобелівської премії миру

Олесь Біляцький (повне ім'я: Олександр Вікторович Біляцький; біл. Аляксандр Віктаравіч Бяляцкі; нар. 25 вересня 1962(19620925), м. п. Вяртсиля, Сортавальський район, Карелія, Росія) — керівник білоруського правозахисного центру «Вясна», політичний в'язень[6], лауреат Нобелівської премії миру.[7]

Олесь Біляцький
біл. Аляксандр Віктаравіч Бяляцкі
Ім'я при народженнібіл. Аляксандр Віктаравіч Бяляцкі
Народився25 вересня 1962(1962-09-25)[1] (62 роки)
Вяртсиля, Сортавальський район, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна СРСР[2]
 Білорусь
Діяльністьписьменник, правозахисник, літературознавець, літературний критик, історик літератури, дисидент, політичний в'язень, педагог, літературознавець
Галузьлітературознавство[3], літературна критика[3], історія літератури[3] і захист прав людиниd[3]
Alma materFaculty of Philology, Gomel State Universityd (1984) і Інститут літератури імені Янки Купалиd (1989)
Знання мовбілоруська[3] і російська[4]
ЗакладПравозахисний центр «Вясна» і Maksim Bahdanovič Literary Museum, Minskd
ЧленствоTalakad, Координаційна рада (Білорусь), Спілка білоруських письменників, Білоруський ПЕН-центр[5], Таварыства Тутэйшыя, Білоруський народний фронт «Відродження», Martyrology of Belarusd і belarusian catholic communityd
ПосадаQ14825897?
У шлюбі зNatalia Pinchukd
Нагороди
IMDbID 10703870

Біляцький був секретарем БНФ (1996—1999) і заступником голови БНФ (1999—2001)[8].

Біляцький був головою робочої групи Асамблеї демократичних громадських організацій (2000—2004). У 2007—2016 роках був віце-президентом Міжнародної федерації прав людини (FIDH).[9]

Біляцький є членом Спілки білоруських письменників (з 1995 року) та Білоруського ПЕН-центру (з 2009 року).[10]

Під час білоруських протестів 2020 року Бяляцький увійшов до Координаційної ради Світлани Тихановської.[11]

У 2011 році засуджений на 4,5 роки тюрми за звинуваченням у несплаті податків з 500 тисяч євро, які були на закордонних рахунках цього правозахисного центру[12].

Генеральний секретар Ради Європи Турб'єрн Ягланд тоді виступив із заявою, в якій пана Біляцького визнали політичним в'язнем. Рада Європи закликала звільнити правозахисника[12].

В рамках погрому громадських організацій[be] Біляцький був затриманий 14 липня 2021 року[13][14]. 15 липня заарештований у кримінальній справі активіст спільною заявою дев'яти організацій, серед яких Правозахисний центр «Вясна», Білоруська асоціація журналістів, Білоруський Гельсінський комітет, Білоруський ПЕН-центр, був визнаний політичним в'язнем[14][15].

У березні 2023 р. повідомлено, що суд у Мінську засудив нобелівського лауреата, політв'язня Алеся Бяляцького до 10 років позбавлення волі — колонії в умовах посиленого режиму;[16]

Відзнаки

ред.

У 2023 році в Тернопільській міській центральній бібліотеці відбулося спецпогашення конвертів, випущених з нагоди отримання Олесем Біляцьким Нобелівської премії миру 2022 року. Також була випущена марка у проекті «Власна марка» з білоруським національним гербом «Погоня» на фоні українського прапора[25][26][27].

Примітки

ред.
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #134194349 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. https://hro.org/node/11604
  3. а б в г д Czech National Authority Database
  4. (not translated to mul), (not translated to mul), (not translated to mul) YouTube — 2005.
  5. https://actionnetwork.org/petitions/i-support-pen-belarus/
  6. Лісты Алеся Бяляцкага з калоніі да Уладзіміра Хільмановіча | Вытокі. vytoki.net. Процитовано 29 січня 2023.
  7. [https://day.kyiv.ua/uk/news/071022-ukrayinska-pravozahysna-organizaciya-centr-gromadyanskyh-svobod-otrymala-nobelivsku Українська правозахисна організація «Центр громадянських свобод» отримала Нобелівську премію миру-2022]
  8. [A. Tamkovich (2014) Contemporary History in Faces. р.165-173. ББК 84 УДК 823 Т 65]
  9. [Ales Bialiatski reelected FIDH Vice-President]
  10. [A. Tamkovich (2014) Contemporary History in Faces. р.165-173. ББК 84 УДК 823 Т 65]
  11. Члены Координационного Совета. web.archive.org. 20 серпня 2020. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 14 жовтня 2022.
  12. а б в г Премію Вацлава Гавела дали білоруському політв'язню. BBC Ukrainian. 30 вересня 2013.
  13. У Білорусі затримали голову і співробітників правозахисного центру "Весна" (укр.). РБК-Україна. Процитовано 15 липня 2021.
  14. а б Беларусь: Руководителей Правозащитного центра "Весна" держат в СИЗО. Потребуйте от властей освободить их! (рос.). Amnesty International. 22 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. Затрыманых праваабаронцаў і актывістаў прызналі палівязнямі (біл.). Європейське радіо для Білорусі. 15 липня 2021. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
  16. У Білорусі нобелівському лауреату Бяляцькому дали 10 років колонії
  17. Homo homini amicus est. Radio Prague International (рос.). 10 березня 2006. Процитовано 28 січня 2023.
  18. Алесь Беляцкий стал почетным гражданином Генуи. spring96.org (рос.). Процитовано 28 січня 2023.
  19. Алесь Беляцкий получил литературную Премию имени Алеся Адамовича. spring96.org (рос.). Процитовано 28 січня 2023.
  20. 2020 Announcement – Press Release. rightlivelihoodaward.org. The Right Livelihood Foundation. 1 жовтня 2020. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 1 жовтня 2020.
  21. Премія Європарламенту імені Сахарова присуджена опозиції Білорусі. Європейська правда. 22 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
  22. The Nobel Peace Prize 2022. NobelPrize.org. 7 жовтня 2022. Процитовано 7 жовтня 2022.
  23. Рада БНР узнагародзіла розных дзеячоў за заслугі перад беларускім народам. Рацыя (біл.). 25 березня 2024. Процитовано 27 березня 2024.
  24. Зянон Пазьняк і Алесь Бяляцкі ўганараваныя Ордэнам Пагоні. Рацыя (біл.). 27 квітня 2024. Процитовано 28 квітня 2024.
  25. У Тернополі погасили конверти із зображеннями Нобелівських лауреатів. 3 лютого 2023.
  26. Ініцыятар выпуску ва Украіне канверта з выявай Алеся Бяляцкага і маркі з «Пагоняй» распавёў гісторыю і нагоды стварэння гэтых філатэлістычных аб’ектаў - Радыё Ўнэт. radiounet.fm (біл.). 31 січня 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  27. ales (3 лютого 2023). Уладзімір Ханас: Гэтая марка – праява салідарнасці і павагі. БЕЛАРУСКАЕ РАДЫЁ РАЦЫЯ (pl-PL) . Архів оригіналу за 3 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023. {{cite web}}: Пропущено |author1= (довідка)