Відкрити головне меню

Олесь Барліг

український письменник

Олесь Барліг (справжнє ім'я Віталій Станіславович Бабенко) (2 червня 1985, Запоріжжя) — український поет, прозаїк, драматург, громадський діяч.

Олесь Барліг
Олесь Барліг, Запоріжжя, липень 2018.jpg
Олесь Барліг, Запоріжжя, 5 липня 2014 року
Ім'я при народженні Віталій Станіславович Бабенко
Псевдо Олесь Барліг
Народився 2 червня 1985(1985-06-02) (34 роки)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність поет, прозаїк, драматург
Alma mater Запорізький національний університет
Мова творів українська
У шлюбі з Анна Амарго
Діти Антоніна, Костянтин

Олесь Барліг у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Запорізький національний університет за спеціальністю журналістика. Студентом відвідував літературний клуб «99», де і відбулося його знайомство з сучасною українською літературою. В цей ж час разом із однодумцями створює неформальний Клуб української молоді («КУМ»), що ставив на меті створення актуальних культурних проектів з популяризації української мови (фестиваль авторської пісні «Бардівська ватра», рок-концерт «Голос», самвидавчий літературний часопис «Час'ник»).

В 2009 році разом із Іриною Шуваловою і Альбіною Поздняковою упорядкував антологію квір-літератури «120 сторінок Содома», що вийшла у видавництві «Критика». А у 2011 спільно зі Станіславом Бєльським упорядкував поетичну збірку «Гімн очеретяних хлопчиків», куди окрім їхніх текстів увійшли твори Максима Бородіна, Іни Завгородньої, Тетяни Скрипченко, Сани Праєдґарденссон, Юрія Ганошенка та Андрія Селімова (авторів із Дніпропетровська та Запоріжжя). Ця книга присвячена пам'яті двох письменників: Володимира Буряка та Влада Клена. Наступного року виходить перша сольна збірка Олеся Барліга «Насолода уявної смерті».

Проза письменника увійшла до збірок «Сила малого», «Повна темрява», альманаху «Нова проза», журналу «ШО». В 2012 році п'єса Олеся Барліга «Дерева спізнюються на автобус» потрапила до четвірки лідерів в конкурсі драматургії «Драма.UA» і була надрукована у однойменній збірці. Твір торкається теми сучасного сприйняття трагедії Голодомору. В 2015 році напівдокументальна п'єса «Уроборос у Східному експресі» потрапила до програми фестивалю «Тиждень актуальної п'єси» (драма зосереджує увагу на проявах гомофобії в Україні). Цей твір, а також кілька інших п'єс драматурга опублікуванні на театральному порталі «Teatre».

Особисте життяРедагувати

Олесь у шлюбі з 2 жовтня 2007 року[1]. Має двох дітей[2].

Особливості авторського стилюРедагувати

Олеся Барліга відносять до покоління двотисячників [3][4]. За словами Маріанни Кіяновської Олесь Барліг разом із Катериною Бабкіною, Альбіною Поздняковою та Іриною Шуваловою є авторами із «гендерно орієнтованим висловлюванням» [5]. Також особливість художніх пошуків поета відзначають у його експлуатації мотивів поп-культури, світової міфології та бестіарію:

Барліг постає поетом розмитих, розхристаних, розгублених ідентичностей, поетом, в якому відбиваються віртуальні світи, схрещуються образи міфологічних уявлень і продукти голубого екрану, демони, порнозірки, зірки естради і літературні персонажі. Послідовність, з якою це зроблено, дає підстави вважати «Насолоду уявної смерті» збіркою концептуальною.

Ігор Котик, портал «ЛітАкцент» [6]

Вірші Барліга дуже гнучкі й широкі в тому сенсі, що він сміливо черпає свої образи з геть різних напрямів, рішуче сполучає все з усім, досягаючи помітного динамізму й драйву.

Олег Коцарев, газета «День» [7]

БібліографіяРедагувати

  • «100 молодих поетів України: антологія: переможці Всеукраїнського інтернет-конкурсу»: вірші. — Київ: Автограф, 2006
  • «120 сторінок Содому. Сучасна світова лесбі/ґей/бі література. Квір-антологія» / Упор.: Позднякова А., Барліг О., Шувалова І. — Київ: Критика, 2009
  • «Сновиди. Сни українських письменників» / Упор.: Малкович Т. — Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010
  • «Гімн очеретяних хлопчиків»: вірші / Упор.: Бельський С, Барліг О. — Дніпропетровськ: Ліра, 2011
  • «М'якуш: антологія української смакової поезії»: вірші / Упор.: Демидюк Л., Корчагіна С. — Харків: Фоліо, 2012
  • Барліг О. «Насолода уявної смерті»: вірші. — Дніпропетровськ: Ліра, 2012
  • «Драма.UA» / Упор. Дудко О. — Львів: Artarea, 2013

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати