Олексіївка (Первомайський район, Харківська область)

село в Первомайському районі Харківської області (Україна)

Олексі́ївка — село в Україні, у Первомайському районі Харківської області.

село Олексіївка
Oleksiivka loz gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Первомайський район
Рада Олексіївська сільська рада
Код КОАТУУ 6324580501
Облікова картка Олексіївка 
Основні дані
Засноване 1731
Населення 1820
Площа 3,868 км²
Густота населення 470,53 осіб/км²
Поштовий індекс 64122
Телефонний код +380 5748
Географічні дані
Географічні координати 49°23′29″ пн. ш. 36°17′17″ сх. д. / 49.39139° пн. ш. 36.28806° сх. д. / 49.39139; 36.28806Координати: 49°23′29″ пн. ш. 36°17′17″ сх. д. / 49.39139° пн. ш. 36.28806° сх. д. / 49.39139; 36.28806
Середня висота
над рівнем моря
72 м
Водойми р. Берека, Балка Генеральська, річка Безіменна, Балка Полковницька, Балка Барибіна
Відстань до
районного центру
6 км
Найближча залізнична станція Лихачове
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради 64122, Харківська обл., Первомайський р-н, с. Олексіївка
Сільський голова Митрофанов Георгій Васильович
Карта
Олексіївка. Карта розташування: Україна
Олексіївка
Олексіївка
Олексіївка. Карта розташування: Харківська область
Олексіївка
Олексіївка
Первомайський район
Олексіївка
Олексіївка

CMNS: Олексіївка у Вікісховищі

НазваРедагувати

Назва села походить від фортеці святого Олексія поруч з якою воно виникло. Сама фортеця, названа російською імператрицею Анною Іванівною у 1738 році так на честь свого діда Олексія Михайловича, другого царя на московському престолі з династії Романових.

В різні часи село також носило назву Олексіївська фортеця, селище Олексіївське та слобода Олексіївка.

ГеографіяРедагувати

Село Олексіївка знаходиться на обох берегах річки Берека, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Берека, нижче за течією на відстані 3 км — село Зеленівка. На відстані 1 км розташоване село Севаш, за 3,5 км розташоване місто Первомайський. Через село проходить автомобільна дорога Т 2110. У селі Балка Генеральська, річка Безіменна, Балка Полковницька та Балка Барибіна впадають у річку Береку.

ІсторіяРедагувати

XVIII століттяРедагувати

До 1730 року місця, де зараз село Олексіївка, була диким ненаселеним степом, по якому нишпорили дикі звірі, та татарські вершники в пошуках здобичі. Указами від 6 і 27 квітня 1731 року наказано було будувати «лінію від Дніпра по Орелі до Устя Берестової» і на цю роботу призначені були, крім слобідських черкасів, до 20000 гетьманських козаків і їх підпомічників. У червні того ж року, за пропозицією генерал-майора Тараканова, завідував возведенням лінії, наказано "замість лінії, яка призначена була від річки Берестової до Зміївського Монастирю, вести лінію по зручності для фортець і поселення полків " по річці Береці.

Засноване 1731 року спорудженням Берецької (з 1738 року Олексіївської) фортеці, котра входила до Української оборонної лінії.

Указом від 19 березня 1736 року наказано заселити 18 фортець, розташованих на лінії по Самарі, Орелі, Береці до Сіверського Дінця та Ізюма. Мешканці російських губерній (Курської, Орловської, Тамбовської і Воронезької) оселили селище Олексіївське та інші. Для цих поселенців була побудована в селищі Олексіївці дерев'яна церква в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, не раніше 1735 року[1].

З 1763 року починаються метрики слободи Олексіївки, але вже не храму Різдва Пресвятої Богородиці, а Миколаївської церкві.

У 1781 році, з благословення Архієпископа Словенського і Херсонського Никифора, на місце згорівшого храму придбаний храм в слободі Яківлівці, а в 1782 році освячені були два престоли його: головний на честь Різдва Богородиці, і боковий в ім'я Святителя Миколая.

XIX століттяРедагувати

У 1830 році, коли в цих місцях вперше з'явилася холера, місцеве духовенство і народ доручили себе заступництву Божої Матері. Особливо молилися перед іконою Руденської Божої Матері, носили при хресному ході Святу ікону Небесної Покровительки навколо селища та по будинкам. В усьому селищі, протягом трьох місяців, померло від холери не більше 10 чоловік, хоча хворих на холеру було багато.

У 1848 році, в один місяць липень, з 5985 осіб померло 500 осіб від холери і від цинги. В 1849 році, померло 300 осіб.

1848 рік запам'ятався надовго страшним неврожаєм, спекотним літом, пекучими вітрами, нестерпною посухою. В 1849 році померла велика частина худоби і від такого лиха багато господарів стали бідняками, а деякі родини були знищені.

За даними на 1864 рік у казеному селі, центрі Олексіївської волості Зміївського повіту, мешкало 3366 осіб (1684 чоловічої статі та 1682 — жіночої), налічувалось 489 дворових господарств, існували православна церква та станова квартира, відбувалось 4 ярмарки на рік[2].

XX століттяРедагувати

 
Виїзд червоної валки з хлібом колгоспу «Хвиля пролетарської революції» із села Олексіївка під час Голодомору 1932 року.

Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 6152 осіб[3].

З 1927 до 1947 року село Олексіївка було районним центром Олексіївського району Харківської області. У 1952 році районним центром стало село й залізнична станція Лихачове.[4]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 618 жителів села[5].

ЕкономікаРедагувати

  • Молочно-товарна ферма.
  • Піщаний кар'єр.

Пам'яткиРедагувати

 
Олексіївська фортеця Української лінії
 
Кургани, розташовані на північ та на схід від села

Відомі людиРедагувати

У селі народилися:

ПриміткиРедагувати

  1. Филарет (Гумилевский Д. Г.) Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи. Отдѣленiе 4. — Х.: Университетская типографія, 1857.  —С.167— 462с. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1392)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1952 — № 4 — с. 5.
  5. Олексіївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати