Відкрити головне меню

Леонов Олексій Архипович

радянський космонавт
(Перенаправлено з Олексій Леонов)

Леонов Олексій Архипович
рос. Алексей Архипович Леонов
Alexei Leonov.jpg
Народився 30 травня 1934(1934-05-30) (85 років)
с. Листв'янка Тисульського району Кемеровської області, Росія
Помер 11 жовтня 2019(2019-10-11)[1][2] (85 років)
Головний військовий клінічний госпіталь імені М. Н. Бурденка, Москва[3]
·цукровий діабет
Поховання Federal Military Memorial Cemetery[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія[4]
Діяльність космонавт
Відомий завдяки перша людина що вийшла у відкритий космос
Alma mater Військово-повітряна інженерна академія імені Жуковського[d] (1968)
Науковий ступінь Кандидат технічних наук
Знання мов російська[5]
Військове звання CCCP air-force Rank general-major infobox.svg Генерал-майор авіації
Партія Єдина Росія і КПРС
Автограф Alexey Leonov signature.svg
Нагороди

СРСР:

Іноземні:

Золота медаль «Артур Беккер»

України:

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
IMDb nm0503084
Олексій Леонов та Дейк Слейтон

Олексі́й Архи́пович Лео́нов (рос. Алексей Архипович Леонов; (30 травня 1934(1934-05-30), Listvyanka[d], СРСР — 11 жовтня 2019(2019-10-11), Головний військовий клінічний госпіталь імені М. Н. Бурденка, Росія) — радянський космонавт, перша людина, яка вийшла у відкритий космос.

БіографіяРедагувати

Народився 30 травня 1934 року в селі Листв'янка Тисульського району Кемеровської області Росії. Батько майбутнього космонавта, якого ледь не застрелили на етапі опісля конфлікту з головою колгоспу, відсидів два роки — з 1936-го по 1938-й[6].

Після закінчення Німецько-радянської війни разом з сім'єю переїхав до Калінінграда. Закінчив школу у 1953 році. У 19531955 роках навчався в Кременчуцькій військовій авіаційній школі початкового навчання льотчиків (зараз Кременчуцький льотний коледж). 1960 року був зарахований до першого загону радянських космонавтів. 1967 року став Почесним громадянином Кременчука.

Помер Олексій Леонов 10 жовтня 2019 року в Москві у клінічній лікарні.[7]

Перший політРедагувати

1819 березня 1965 року разом з Павлом Беляєвим здійснив політ у космос другим пілотом на космічному кораблі «Восход-2». Під час цього польоту Леонов здійснив перший в історії космонавтики вихід у відкритий космос тривалістю 12 хвилин і 9 секунд. Під час виходу проявив виключну мужність, особливо у нестандартній ситуації, коли набухлий космічний скафандр заважав поверненню космонавта до корабля. Ввійти до шлюзу Леонову вдалося лише після стравлення надлишкового тиску скафандра. Перед приземленням відмовила автоматична система орієнтації. Беляєв вручну зорієнтував корабель і увімкнув гальмовий двигун. Як результат «Восход» здійснив посадку в незапланованому місці — 180 км північніше міста Перм. У повідомленні ТАРС це місце назвали «запасним районом», яке насправді було глухою пермською тайгою. Дві ночі космонавти провели в дикому лісі на морозі. Лише на третій день до них змогли дістатись рятівники на лижах, які були вимушені рубати ліс у місці посадки корабля, для розчистки майданчика приземлення гелікоптера. Тривалість польоту становила 1 добу 02 години 02 хвилини 17 секунд.

За успішне виконання польоту та за прояв мужності і героїзму підполковник Леонов Олексій Архипович 23 березня 1965 отримав звання Героя Радянського Союзу, Орден Леніна та медаль «Золота зірка».

У 1967 році Леонов входив до складу радянських космонавтів, що готувались до польоту на Місяць.

У 1967 закінчив Військово-повітряну інженерну академію ім. Жуковського (інженерний факультет).

22 січня 1969 перебував у автомобілі, що був обстріляний офіцером Віктором Ільїним під час замаху на Л. Брежнєва.

Союз-АполлонРедагувати

У 1975 році 1521 липня, разом з В. Кубасовим здійснив другий політ командиром космічного корабля «Союз-19» за програмою «Союз—Аполлон». Тривалість польоту становила 5 діб 22 години 30 хвилин 51 секунда.

За успішне виконання польоту Леонов у 1975 році був нагороджений другою медаллю «Золота зірка» та орденом Леніна.

У 19701991 роках — заступник начальника центру підготовки космонавтів. У 1981 році закінчив ад'юнктуру при військово-повітряній інженерній академії ім. Жуковського. З березня 1992 генерал-майор авіації О. А. Леонов — у запасі. Автор 4 винаходів та 10 наукових праць.

Після виходу на пенсію у 1991 мешкав у Москві.

  • Орден «За заслуги» III ст. — за значний особистий внесок у розвиток ракетно-космічної галузі, вагомі трудові здобутки у створенні та впровадженні космічних систем і технологій, високу професійну майстерність (12 квітня 2011 р.)[8]

Художня діяльністьРедагувати

О. Леонов здобув визнання як художник у тандемі з А. Соколовим. Із 1965 року з художником-фантастом Андрієм Соколовим створював поштові марки, живопис та графічні роботи на космічну тематику.

Роботи Леонова та Соколова неодноразово виставлялись від самого початку співпраці. Виставки за їхньої участі проходили у Фінляндії, Чехословаччині, Югославії, НДР, Франції, а також у Москві, Ульяновську, Ленінграді, Бресті, Одесі, Севастополі, Волгограді, Тулі, на Байконурі та в Зоряному містечку.

Було видано декілька книг-альбомів, а також каталоги виставок.[9]


Марки А. Леонова і А. Соколова 
Поштові марки СССР «15-ліття космічної ери» (1972 рік)
Перший супутник.
Старт космічного корабля «Восток».
Вихід людини у відкритий космос.
«Луноход-1».
АМС «Венера-7».
Спускний апарат АМС «Марс-3».

ПублікаціїРедагувати

Книги:

  • О. Леонов, В. Лебедєв. Сприйняття пространства та часу у космосі. — Москва: Наука, 1968.
  • О. Леонов, В. Лебедєв. Психологічні проблеми міжпланетного польоту. — Москва: Наука, 1975.
  • Виходжу у космос. — Малиш, 1980.
  • О. Леонов, А. Соколов. Життя серед зірок. — Москва: Молода гвардія, 1981.

ПриміткиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати