Стриженов Олександр Олегович

(Перенаправлено з Олександр Стриженов)

Олександр Олегович Стриженов (нар.. 6 червня 1969, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський і російський актор, кінорежисер, сценарист і продюсер.

Стриженов Олександр Олегович
Александр Олегович Стриженов
Зображення
Зображення
Дата народження6 червня 1969(1969-06-06) (55 років)
Місце народженняМосква, СРСР
Громадянство СРСР
 Росія
Alma materШкола-студія МХАТ (1990)
Професіяактор,
кінорежисер,
сценарист,
продюсер
Кар'єра1984 — дотепер
IMDbID 0834650
CMNS: Стриженов Олександр Олегович у Вікісховищі

Біографія

ред.

Народився 6 червня 1969 року в Москві, в сім'ї акторів Олега і Любові Стриженових (до шлюбу Ліфенцова, в першому шлюбі Землянікіна).

У 1990 році закінчив Школу-студію МХАТ (майстерня Олександра Калягіна).

У 1989—1991 роках працював в московському театрі «Школа сучасної п'єси». З 1991 року — актор театру Антона Чехова.

Прийнято вважати, що акторський дебют Олександра Стриженова відбувся в 1984 році у фільмі «Лідер», проте ще раніше він виходив на сцену МХАТ в дитячих ролях; знявся в телеспектаклях:

  1. 1976 року — «Йдучи, озирнися…»;
  2. 1982 рік — «Кілька крапель»[1].

Працює на телебаченні. У 1995 році працював ведучим програми «Кінематограф».

З січня 1997 по серпень 2005 року разом з дружиною був ведучим програм «Доброго ранку» і «Добрий день» (Дирекція ранкового телеканалу ОРТ / ВАТ «Перший канал»)[2][3]. Бере участь в журі фестивалю «Голосящий КіВіН». З 21 березня 2016 по 17 липня 2018 року був ведучим програми «Зірка на „Зірці“» по черзі з Леонідом Якубовичем.

З 7 листопада 2019 року — ведучий документального циклу «Легенди телебачення» на телеканалі «Зірка».

Фігурант бази даних центру «Миротворець»[4]

Особисте життя

ред.
  • Дочки: Анастасія Стриженова (нар.. 13.04.1988) та Олександра Стриженова (нар.. 19.12.2000).[5] Зять: Петро Грищенко. Онук Петро (нар.. 03. 04. 2018).

Фільмографія

ред.

Актор

ред.
  1. 1976 — Йдучи, озирнися … (телеспектакль)
  2. 1982 — Кілька крапель (телеспектакль)
  3. 1984 — Лідер — Олег Хохлов
  4. 1987 — Ляпас, якого не було
  5. 1991 — Милий Еп — Комсорг
  6. 1991 — Снайпер — Тімотео
  7. 1992 — Дитина до листопада — моряк
  8. 1993 — Ка-ка-ду
  9. 1994 — Створення Адама — Олег
  10. 1994 — Панове артисти — Іван
  11. 2005 — Статський радник — Великий князь Симеон Олександрович
  12. 2007 — Кохання-зітхання — адвокат Петро Аристархов
  13. 2008 — Юленька — слідчий Борин
  14. 2009 — Кішечка — Віктор Комаровський, новела «Шлюб за розрахунком»
  15. 2011 — Моя шалена родина! — режисер рекламного ролика
  16. 2010 — Самка — Ваня — снігова людина
  17. 2012 — Соловей-Розбійник — Андрій Петрович Серенатов, генерал поліції
  18. 2012 — Самогубці — міліціонер
  19. 2012 — Собача робота — Валерій Самарський, олігарх
  20. 2013 — Зозуленька — Віктор Андрійович Опоясов
  21. 2014 — Таємниця чотирьох принцес — генерал
  22. 2016 — П'яна фірма — Василь Апельсинів
  23. 2018 — Російський Біс — батько Григорій

Режисер

ред.
  1. 2002 — Впасти вгору
  2. 2005 — Від 180 і вище
  3. 2007 — Кохання-зітхання
  4. 2009 — Юленька
  5. 2014 — Дідусь моєї мрії

Сценарист

ред.
  1. 2005 — Від 180 і вище
  2. 2007 — Кохання-зітхання

Кліпи

ред.
  1. 2009 — Для неї (Зара)

Нагороди

ред.
  • Національна премія «Імперська культура» імені Едуарда Володіна (2016 р)
  • Номінація «Драматургія» — за програми «Зірка на» Зірці «та» Десять фотографій ".

Примітки

ред.
  1. Школа-студия МХАТ: Александр Стриженов. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 15 липня 2008.
  2. Почему «Доброе утро» лишилось двух ведущих?. Комсомольская правда. 6 квітня 2005. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 18 вересня 2021.
  3. Почему супруги Стриженовы покинули Первый канал? Перед началом нового телесезона многие ведущие стали безработными. Мы решили выяснить, какие у них планы... Комсомольская правда. 8 серпня 2005. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
  4. Центр «Миротворець»: Стриженов Олександр Олегович
  5. Публикация Стриженова Екатерина в Instagram • Дек 19, 2017 at 2:25 UTC (рос.). Instagram. Процитовано 22 грудня 2017.