Олександр Пшездзецький
| Александер Пшездзецький | ||||
|---|---|---|---|---|
| Alexander Przezdziecki | ||||
 | ||||
| Народився |
29 липня 1814 Чорний Острів | |||
| Помер |
26 грудня 1871 (57 років) Краків | |||
| Громадянство | Російська імперія | |||
| Національність | поляк | |||
| Діяльність |
етнограф історик письменник | |||
| Alma mater | Кременецький колегіум | |||
| Мова творів | польська | |||
| Членство | Краківське наукове товариствоd[1] | |||
| Рід | Пшездзецькіd | |||
| Батько | Konstanty Przezdzieckid | |||
| У шлюбі з | Maria Tyzenhauzd | |||
| Діти | Konstanty Przezdzieckid | |||
| Автограф |
 | |||
 | ||||
|
| ||||
 Олександр Пшездзецький у Вікісховищі | ||||
Александер Нарциз Кароль Пшездзецький (пол. Alexander Narcyz Karol Przezdziecki; 1814, Чорний Острів, тепер Хмельницький район, Хмельницька область — 26 грудня 1871, Краків) — польський письменник, історик, етнограф, видавець. Онук Пилипа Нереуша Олізара.
Біографія ред.
Навчався у Волинському ліцеї, у 1832—1834 роках у Берлінському університеті. 1834 запрошений на службу до Санкт-Петербургу в секретаріат у справах Королівства Польського. Згодом призначено на службу до канцелярії Вологодського губернатора.
У 1839 перевели на службу до канцелярії Київського генерал-губернатора Д. Г. Бібікова. За дорученням генерал-губернатора збирав статистичні відомості у Подільській та Волинській губерніях. Під час об'їзду багато сіл та містечок регіону О. Пшездзецький оглянув публічні та костьольні архіви, приватні бібліотеки та зібрання історичних актів. У них він виявив чимало важливих документів, які раніше не публікувалися. Він також записував історичні відомості, звичаї, традиції, вивчав фольклор, збирав стародруки. Під час мандрівок Волині познайомився та потоваришував із Юзефом Ігнацієм Крашевським, письменником, культурним діячем.
24 листопада 1842 року взяв шлюб у Варшаві з Марією Тизенгаузовою, від якої мав двох синів — Костянтина, Густава і дочку Гелену (померла в дитинстві).
У 1846—1849 роках здійснив поїздку по країнах Західної Європи. Він шукав у відомих бібліотеках рукописи, які стосувалися польської історії.
Останні два роки свого життя подорожував по Європі. Зокрема, відвідав Ватикан, де був на аудиєнції понтифіка і збирав матеріали з історії римо-католицької церкви, які поклалися ним в основу його останньої прижиттєвої праці про дискусійні питання навколо латинського костьолу.
Творча діяльність ред.
Як уродженець Правобережної України, він у своїх працях звертався до опису минулого України. Проте, опис України робив на фоні історії місцевих поляків, так як не визнавав самого існування України. Особливо це помітно у його розвідці «Мазепа», де він поверхово підійшов до висвітлення життєвого шляху та політичної діяльності українського гетьмана. Проте, якщо не дивитися на ідеологічну упередженість його праць, вони мають наукове та пізнавальне значення за рахунок залученого джерельного матеріалу.
Зокрема, Пшездецький опрацював архівні матеріали Чернігівського та Київського воєводства, які пізніше склали ядро політичної української нації — лівобережної Гетьманщини. Саме він оприлюднив джерела з колонізації краю Яремою Вишневецьким, дав поштовх до вивчення польського періоду лівобережної України, вперше згадавши села і містечка Прилуцького та Лубенського полків.
Автор книг, виданих польською мовою:
- «Поділля. Волинь. Україна. Картини місць і часу» (у двох томах, Вільно, 1840—1841),
- «Джерела до польської історії» (у співавторстві, Вільно, 1843).
- «Ядвіга» (історична драма, Вільно, 1844),
- «Бібліографічні відомості про рукописи в закордонних бібліотеках і архівах» (1850).
Бібліографія ред.
- Podole, Wołyń, Ukraina: obrazy miejsc i czasów. [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.] — Wilno, 1840. — T. 1. — 232 s.; Wilno, 1841. — T. 2. — 157 s.
Джерела ред.
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 324—325.
- Баженов Л. В. Історичне краєзнавство Правобережної України XIX — на початку XX століть: Становлення. Історіографія. Біобібліографія. — Хмельницький, 1995. — С. 228.
- Баженов Л. Alma mater подільського краєзнавства. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 256.
- Баженов Л. В., Баженова С. Е. Олександр Пшездзецький — історик і археограф України та Польщі XIX ст. // Питання історії України: Збірник наукових праць. — Т. 5. — Чернівці, 2002. — С. 36—41.
- Назаренко Є. Польські співці Поділля // Подільські вісті (Хмельницький). — 1991. — 16 листопада.
- Ярмошик І. Історія Волині в дослідженнях польського історика Олександра Пшездзецького (1814—1871 рр.) // Часопис української історії. — Київ, 2010. — Вип. 17.
Посилання ред.
- Aleksander Narcyz Karol hr. Przeździecki h. Pierzchała (Roch III) (ID: 3.598.169) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |