Вікіпедія

Гутор Олександр Петрович

(Перенаправлено з Олександр Гутор)

Гутор Олександр Петрович (біл. Аляксандр Пятровіч Гутар, рос. Александр Петрович Гутор, 18 квітня 1989, Мінськ) — білоруський футболіст, воротар національної збірної Білорусі.

Ф
Олександр Гутор
Олександр Гутор
Олександр Гутор
Особисті дані
Народження 18 квітня 1989(1989-04-18) (35 років)
  Мінськ, СРСР
Зріст 190 см
Вага 78 кг
Громадянство  Білорусь
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Білорусь «Динамо-Берестя»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008–2012 Білорусь БАТЕ 41 (-19)
2013–2016 Білорусь «Динамо» (Мінськ) 87 (-?)
2016–2017 Росія «Оренбург» 12 (-17)
2017 Росія «Тосно» 0 (0)
2017 Україна «Чорноморець» 12 (-14)
2018– Білорусь «Динамо-Берестя» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2009–2011 Білорусь Білорусь U-21 22 (-28)
2011–2012 Білорусь Білорусь (ол.) 2 (-2)
2013– Білорусь Білорусь 8 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 грудня 2017.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 11 вересня 2017.

У складі збірної Білорусі до 21 року здобув бронзові медалі на молодіжному Чемпіонаті Європи 2011 року.

Клубна кар'єра ред.

Олександр є вихованцем футбольної школи СДЮШОР «Динамо» міста Мінська. Перші тренери — Ігор Васильович Горєлов і Олексій Євгенович Кузнєцов.

БАТЕ ред.

У 2006 році перейшов у БАТЕ, де виступав за дублюючий склад. З 2011 року, після переходу в український «Севастополь» Сергія Веремка, став основним голкіпером клубу. Завдяки хорошій грі був включений БФФ у список 22 найкращих футболістів чемпіонату Білорусі, а також став найкращим гравцем Білорусі в 2011 році. Незважаючи на це, наступного сезону БАТЕ підсилився воротарем гродненського «Німана» Андрієм Горбуновим, який майже відразу витіснив зі складу Олександра.

Судова справа з БАТЕ ред.

22 грудня 2012 року воротар, через невдоволення кількістю виступів у матчах клубу, направив в БФФ лист з проханням розірвати розрахований до 2015 року контракт з БАТЕ в односторонньому порядку[2]. Після засідання по справі Гутора сторони отримали можливість мирним шляхом врегулювати конфлікт[3]. 22 січня Олександр отримав дозвіл на розірвання контракту з БАТЕ з виплатою компенсації клубу в розмірі 180 тисяч доларів. Згідно з рішенням компенсацію може також виплатити клуб, який придбає гравця[4]. БАТЕ висловив свою позицію з приводу вердикту БФФ, подавши апеляцію на рішення комітету федерації у футбольний арбітраж, виступаючи за перегляд суми компенсації[4][5]. 30 січня футболіст офіційно звільнився з БАТЕ, отримавши статус умовно вільного агента.

7 лютого ФК БАТЕ подав апеляцію. 15 лютого на засіданні арбітражного комітету АБФФ апеляція була відхилена. Пізніше[6] БАТЕ клуб звернувся в Спортивний арбітражний суд Лозанни[7][8] (слухання відбулося 28 жовтня[6][9]), який 31 січня 2014 року виніс вердикт у «справі Гутора» (скасувавши перед цим рішення футбольного арбітражу БФФ)[10][11]і зобов'язав Гутора виплатити БАТЕ близько 230 тисяч доларів[12]. БАТЕ офіційно виклав свої коментарі[13][14] і остаточну заяву[15].

«Динамо» ред.

З 1 лютого 2013 року тренувався у складі мінського «Динамо», з яким 19 лютого підписав контракт на три роки[16].

У складі «Динамо» відразу став основним воротарем, але іноді показував непевну гру. Після матчу з жодінським «Торпедо-БелАЗом» 21 липня 2013 року, коли через помилки Гутора «Динамо» програло 1:2, потрапив на лаву запасних, а місце в основі зайняв Олександр Сулима. Після матчу з «Німаном» 1 вересня 2013 Сулима був відправлений у дублюючи складу, а Гутор знову зайняв місце основного воротаря.

Сезон 2014 почав як основний воротар. Починаючи з серпня 2014 року, став чергуватися у стартовому складі динамівців з Сергієм Ігнатовичем. На початку сезону 2015 на деякий час поступився місцем у воротах Василю Хомутовському, але незабаром знову став основним воротарем мінчан. 15 серпня 2015 року, зберігши недоторканними ворота в матчі з солігорським «Шахтарем» (1:0), досяг позначки в 100 «сухих» матчів на найвищому рівні і тим самим вступив у білоруський клуб «сухих» воротарів[17]. Зіграв за «Динамо» 8 матчів на груповому етапі Ліги Європи (3 — в сезоні 2014/15, 5 — в сезоні 2015/16). За підсумками сезонів 2014 і 2015 був включений в символічну збірну чемпіонату Білорусі[18].

У жовтні 2015 року продовжив контракт з «Динамо» на один рік[19]. В березні 2016 року був обраний капітаном команди[20]. Влітку 2016 року як вільний агент залишив «Динамо»[21].

Виступи в Росії ред.

30 червня 2016 року стало відомо про перехід Гутора до складу дебютанта російської Прем'єр-ліги — клубу «Оренбург»[22][23]. У другій половині 2016 року міцно грав в основі «Оренбурга», але в 2017 році вже не з'являвся на полі, залишався другим воротарем. За підсумками сезону 2016/17 «Оренбург» втратив місце в Прем'єр-лізі, і Гутор покинув клуб вільним агентом.

14 червня 2017 року було оголошено про підписання контракту з Гутором клубом «Тосно», який вперше вийшов у російську Прем'єр-лігу[24]. Однак, і тут білорус не зумів стати основним воротарем, і вже 4 вересня 2017 року, так і не зігравши жодного матчу за «Тосно», за угодою сторін покинув клуб[25].

«Чорноморець» ред.

8 вересня 2017 року підписав контракт з одеським «Чорноморцем»[26]. 10 вересня у матчі проти кропивницької «Зірки» (1:0) дебютував за нову команду у чемпіонаті[27], проте вже в грудні 2017 року залишив «Чорноморець»[28].

«Динамо-Берестя» ред.

В лютому 2018 року підписав контракт з берестейським «Динамо». Контракт Гутора розрахований на один сезон.[29].

Виступи за збірні ред.

Протягом 2009—2011 років залучався до складу молодіжної збірної Білорусі і став бронзовим призером молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, а також брав участь у Олімпійських іграх 2012 року у Лондоні. На молодіжному рівні зіграв у 22 офіційних матчах, пропустив 28 голів.

В січні 2012 року воротар був викликаний в національну збірну Білорусі на товариську зустріч проти збірної Угорщини[30]. Дебютував у національній збірній 25 березня 2013 року в товариській грі проти збірної Канади.

Титули і досягнення ред.

БАТЕ: 2008, 2009, 2010, 2011, 2012
«Динамо-Берестя»: 2019
«Шахтар»: 2020, 2021
БАТЕ: 2009-10
«Динамо-Берестя»: 2017-18
БАТЕ: 2010, 2011
«Динамо-Берестя»: 2018, 2019
«Шахтар»: 2021

Особисті ред.

  • Футболіст року в Білорусі 2011
  • Найкращий воротар чемпіонату Білорусі: 2011
  • У списку 22 кращих футболістів чемпіонату Білорусі: 2011, 2014, 2015

Особисте життя ред.

Олександр одружений зі співачкою групи «Las Vegas» Мариною Некрасовою. Їхня зустріч відбулася на заході вшанування БАТЕ з приводу чергової перемоги в чемпіонаті країни — на цей захід «Las Vegas» була запрошена як гість.

Примітки ред.

  1. ↑ а б https://www.fcbate.by/team/base/117
  2. ↑ Гуторські пристрасті. Піти не можна залишитися [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.]. Прессбол
  3. ↑ Справа Гутора. Сім днів відміряй [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.]. Прессбол
  4. ↑ а б Чисте розлучення. Запасний інстинкт [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.]. Прессбол
  5. ↑ ФК БАТЕ: Гутора очікують місяці або роки розглядів [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Еврорадіо
  6. ↑ а б Футбол. 28 жовтня в Лозанні відбудеться слухання у «справі Гутора». Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  7. ↑ Між минулим і майбутнім. Олександр Гутор: подарунок долі. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  8. ↑ Футбол. БАТЕ звернувся до спортивного арбітражного суду Лозанни у справі Гутора". Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  9. ↑ Футбол. У Лозанні відбулося засідання по «справі Гутора». Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  10. ↑ Футбол. Спортивний суд в Лозанні зобов'язав Олександра Гутора виплатити БАТЕ близько 230000 доларів. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  11. ↑ Суд та діло. Може грати, але повинен платити. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  12. ↑ Спортивний суд в Лозанні зобов'язав Олександра Гутора виплатити БАТЕ близько 230000 доларів [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  13. ↑ Футбол. «Ми пройшли свій шлях до кінця». Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  14. ↑ Справа Гутора. Лозанна гуманна. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  15. ↑ Заява ФК БАТЕ. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  16. ↑ Мінське «Динамо» підписало контракт з Олександром Гутором на 3 роки [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  17. ↑ Тур 16. Попурі. Гутор: номер 15-й!. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  18. ↑ Урочиста церемонія підбиття підсумків сезону-2014. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 10 вересня 2017.
  19. ↑ Мінське «Динамо» продовжило контракт з Олександром Гутором. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  20. ↑ Олександр Гутор обраний капітаном київського «Динамо». Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  21. ↑ Олександр Гутор офіційно покинув мінське «Динамо» як вільний агент. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  22. ↑ Олександр Гутор став гравцем «Оренбурга». Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  23. ↑ «Оренбург» оголосив про перехід Прудникова і Гутора. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  24. ↑ Олександр Гутор підписав контракт з «Тосно». Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  25. ↑ Олександр Гутор покинув «Тосно». Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  26. ↑ Чорноморець заявив чотирьох новачків — UA-Футбол. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  27. ↑ Бамба, Мамаду, Алассан і Гутор проводять перший матч за Чорноморець. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  28. ↑ Гутор покидає Чорноморець[недоступне посилання]
  29. ↑ Гутор і Филипович підписали контракти з «Динамо-Берестя». Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 22 березня 2018.
  30. ↑ Кондратьєв викликав Гутора на товариський матч з Угорщиною [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Еврорадіо

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гутор_Олександр_Петрович&oldid=40933690