Відкрити головне меню

Олександр Миколайович Васін (нар. 8 квітня 1949, Дубно, Рівненська область, Українська РСР) — радянський футболіст і тренер, майстер спорту СРСР (1973), заслужений тренер Білоруської РСР (1982).

Ф
Олександр Васін
Особові дані
Повне ім'я Олександр Миколайович
Васін
Народження 8 квітня 1949(1949-04-08) (70 років)
  Дубно, Рівненська область, УРСР
Зріст 173 см
Вага 72 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна і Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1966—1967 СРСР «Колгоспник» Рівне ? (?)
1968—1969 СРСР СКА (Львів) 47 (7)
1970—1971 СРСР «Будівельник» Полтава ? (10)
1971—1976 СРСР «Шахтар» Д 146 (33)
1977—1978 СРСР «Динамо» Мінськ 20 (4)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1972 СРСР СССР (мол.) 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1980—1982 СРСР «Дніпро» Могильов начальник команди
1982—1984 СРСР «Дніпро» Могильов тренер
1993—1994 Росія «Кристал» Дятьково
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР
Заслужений тренер Білоруської РСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

БіографіяРедагувати

Кар'єра гравцяРедагувати

Олександр Васін починав грати у складі рівненської команди «Колгоспник», що виступала в класі «Б».

У 1968 році призваний до армії і направлений у львівський СКА.

Після демобілізації прийняв запрошення тренера полтавського «Будівельника» Юрія Войнова. Виступаючи за полтавський клуб, став автором ювілейного, сотого голу команди в чемпіонатах СРСР, забивши перший гол у матчі «Будівельник» — СКА (Львів) 4:0, що відбувся 5 серпня 1970. У полтавській команді Васін був одним з лідерів, відмінно взаємодіючи з іншим форвардом — Віталієм Старухіним.

У 1971 році Васіна запрошують в донецький «Шахтар», де він грав на позиції правого крайнього нападника. Дебют у цій команді відбувся 22 серпня 1971, в матчі «Шахтар» — «Динамо» (Москва) — 2:2 . Майже через рік, за рекомендацією Васіна, тренер донецького клубу Олег Базилевич, запрошує до команди Віталія Старухіна. Знову возз'єднується дует форвардів, який стає одним з найкращих в історії донецької команди[1].

У «Шахтарі» Олександр провів шість років, пройшовши з командою шлях від першої ліги до срібних медалей 1975 року, вперше завойованих донецьким клубом у чемпіонаті СРСР. Вирішальним, у боротьбі за друге місце, став матч останнього туру проти єреванського «Арарату», в якому перемогу з рахунком 3:0 принесли гол Васіна і дубль Старухіна.

У 1976 році відбувся дебют Васіна в єврокубкових турнірах, 9 вересня Олександр взяв участь у матчі за Кубок УЄФА «Шахтар» (Донецьк) — «Динамо» (Берлін) — 3:0. Всього в цьому турнірі Олександр провів 4 гри, забивши 1 гол (20 жовтня 1976 року до воріт угорського «Гонведу»). У цьому розіграші Кубку УЄФА донецька команда дійшла до 1/8 фіналу, де гірники поступилися «Ювентусу», програвши в гостях 3:0, а у матчі-відповіді в Донецьку, що відбувся 8 грудня 1976 року, обіграли італійський клуб з рахунком 1:0. Цей матч став для Олександра Васіна останнім у футболці донецького «Шахтаря».

Через конфлікт з наставником гірників Володимиром Сальковим, нападник покинув донецьку команду, перебравшись до мінського «Динамо», яке до того часу очолив його колишній тренер в «Шахтарі» Олег Петрович Базилевич. Провівши два сезони в білоруському клубі, Олександр Васін завершив активну ігрову кар'єру.

Тренерська кар'єраРедагувати

У 1980 році, Олександр Васін, разом зі своїм колишнім партнером з мінського «Динамо», Анатолієм Байдачним взяли могилівський «Дніпро», який був одним з аутсайдерів другої ліги і вже через рік вивели команду в першу лігу. Але закріпитися в цьому турнірі білоруському клубу не вдалося. Незабаром, у зв'язку з сімейними обставинами, Олександр Миколайович змушений був залишити Білорусь, перебравшись до Брянської області, де жив його брат.

У 1993 році, за пропозицією керівництва Дятьковского кришталевого заводу, очолив місцеву футбольну команду «Кристал», яку вивів у третю лігу російського чемпіонату.

У середині 90-х років Олександр Васін повертається до Донецька. Нині Олександр Миколайович працює дитячим тренером футбольній школі при донецькій міській Федерації футболу.

ДосягненняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Александр Васин: «Болельщики меня не забыли» // Официальный журнал ФК «Шахтёр» (Донецк). — 2009. — № 4 (34) (квітень). — С. 58-61.
  • Ворскла (Полтава). Події, цифри, факти. — Полтава : Облполіграфвидав, 1990. — С. 14-15.

ПриміткиРедагувати

  1. Александр Васин: «Нападающим не хватает скорости». Архів оригіналу за 2012-12-11. Процитовано 2015-12-15. 

ПосиланняРедагувати