Олександр Архангельський

Олександр Архангельський (24 липня 1854(18540724), Пенза24 квітня 1926, Москва) — вчений Російської імперії, що досліджував старовинну білоруську та українську літературу.

Олександр Архангельський
Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary B82 17-6.jpg
Народився 12 (24) липня 1854
Пенза, Російська імперія
Помер 24 квітня 1926(1926-04-24) (71 рік)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Країна Російська імперія
Діяльність письменник, літературознавець, педагог, викладач університету
Alma mater Q60186613?, Пензенська духовна семінарія і Імператорський Казанський університет[d]
Заклад Симбірська класична гімназіяd, Імператорський Казанський університет[d], Імператорський Санкт-Петербурзький університетd, Saint-Petersburg Elizabethan Instituted і Филологические записки
Звання ординарний професорd
Ступінь доктор (28 травня 1890)
Членство Q4330299?, Московське археологічне товариство, Петербурзька академія наук і Академія наук СРСР
Діти Boris Alexandrovich Arkhangelskyd і Alexander Arkhangelskyd

Письменник, літературознавець, педагог, філолог, професор, член-кореспондент Імператорської академії наук (1904).

ЖиттєписРедагувати

Олександр Архангельський народився 24 липня 1854 в сім'ї священника в Пензі.

Початкову освіту здобув у Пензенській духовній семінарії.

У 1872 вступив до Казанського університету, після закінчення у 1876 деякий час був учителем Симбірської гімназії, але незабаром був відправлений на державний рахунок у Москві для архівних занять.

У 1882 за дослідження «Ніл Сорський та Васіян Патрікеєв, їхні літературні твори та ідеї в Давній Русі» (Санкт-Петербург, 1882) здобув ступінь магістра з літератури в Казанському університеті і був обраний доцентом університету.

У 1884 призначений надзвичайним професором.

Архангельський брав активну участь у створенні Енциклопедичного словника Бракгауза та Ефрона.

Помер 24 квітня 1926 року в Москві у віці 71-го року.

Наукова діяльністьРедагувати

Основні твори присвячені давньоруській літературі, українській та білоруській літературі XIX століття, театру XVII-XVIII століть.

У книзі "Нариси історії західноруської літератури XVI-XVII ст." (1888) досліджує білоруську літературу.

Архангельський розглядав боротьбу проти католицизму на білоруських та українських землях, історію церковних братств (у Вільнюсі, Гродно, Могильові, Бресті, Мінську, Орші, Пінську та інших містах) та книгодрукування серед слов'ян (від Швейпольта Фіоля та Франциска Скорини), наводив список білоруських книг 1416 ст.[1]

На тлі політичної, соціальної, культурної та релігійної боротьби того часу досліджував твори полемічної літератури (« Апокриф» Христофора Філалета, «Фрінас» Мелетія Смотрицького «Палінодію» З. Копистенського, «Пересторогу» невідомого автора) західноруських проповідників, книги навчального характеру (Л. Зизанія, П. Беринди, М. Смотрицького)[1].

БібліографіяРедагувати

  • «Нил Сорский и Вассиан Патрикеев», СПб, 1882
  • «В. А. Жуковский». Казань, 1883
  • «Древне-славянское евангелие». Воронеж, 1883
  • «ХVII век в истории русской литературы», СПб, 1884
  • «Театр допетровской Руси» (Казань, 1884),
  • «Святые Кирилл и Мефодий и совершенный ими перевод Святого Писания» (Казань, 1885)
  • «Пушкин в его произведениях и письмах», Казань, 1887
  • «Творения отцов церкви в древнерусской письменности». (Казань, 1889—1891. [Вып.] 1—4).
  • Из лекций по истории русской литературы: «Литература домонгольской Руси XI — половина XIII века» (Казань, 1903).
  • Из лекций по истории русской литературы: «Образование и литература Московского государства конца XV—XVIII века» (2-е изд. Казань, 18981901). Вып. 1—3; 1913. Вып. 4.
  • «Пушкин в Казани» (Казань, 1899),
  • «Введение в историю русской литературы» (Пг., 1916. Т. 1: История литературы как наука)[2].
  • Труды академика |А. Н. Пыпина в области истории русской литературы // Журнал Министерства народного просвещения. 1904. № 2. С. 73—128.

Примітки

  1. а б Архангельский Александр Семёнович // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 31..
  2. Архангельский, Александр Семенович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати