Олександрійське

Олександрійське (до 2016 року — Димитрове) — селище міського типу в Україні, в Олександрійській міській громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Колишній центр Олександрійської селищної ради.

смт Олександрійське
Будинок культури в смт Олександрійське, квітень 2016 р.
Будинок культури в смт Олександрійське, квітень 2016 р.
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Олександрійський район
Громада Олександрійська міська громада
Рада Олександрійська міська рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване
Статус із 1949 року
Площа 6,6 [1] км²
Населення 4 865 (01.01.2016)[2]
Поштовий індекс 28040
Телефонний код +380 5235
Географічні координати 48°36′07″ пн. ш. 32°59′20″ сх. д. / 48.60194° пн. ш. 32.98889° сх. д. / 48.60194; 32.98889Координати: 48°36′07″ пн. ш. 32°59′20″ сх. д. / 48.60194° пн. ш. 32.98889° сх. д. / 48.60194; 32.98889
Висота над рівнем моря 155 м
Водойма р. Бешка
Відстань
Найближча залізнична станція: Олександрія
До станції: 18 км
До райцентру:
 - автошляхами: 18 км
До обл. центру:
 - фізична: 57 км[1]
Селищна влада
Карта
Олександрійське. Карта розташування: Україна
Олександрійське
Олександрійське
Олександрійське. Карта розташування: Кіровоградська область
Олександрійське
Олександрійське

Commons-logo.svg Олександрійське у Вікісховищі

НазваРедагувати

Селище було назване на честь болгарського комуністичного лідера сталініста Георгія Димитрова. Відповідно до процесу декомунізації, що розпочався в Україні у 2015 році, назва «Димитрове» потрапила до списку топонімів, що підлягають перейменуванню. 12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала смт Димитрове на Олександрійське[3].

ІсторіяРедагувати

Селище засноване 1947 року[4] і спочатку називалось просто Міське селище. В 1949 році воно отримало статус селища міського типу.

ЕкономікаРедагувати

Головні підприємства: теплоелектроцентраль № 3, брикетна фабрика «Димитровська» ВАТ «Енерговугілля», що раніше входили до складу об'єднання Олександріявугілля остаточно збанкрутували наприкінці 2000-них років і були демонтовані.

У селищі розвинена торгівля, є відділення ощадбанку.

МедицинаРедагувати

В селищі діє лікарня, психоневрологічний інтернат.

ОсвітаРедагувати

У селищі діє навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів № 12 — дошкільний навчальний заклад»[5] та дитяча музична школа «Перлина»[6].

КультураРедагувати

У селищі є будинок культури, бібліотека.

РелігіяРедагувати

Діє церква св. апостолів Петра і Павла УПЦ МП[1].

НаселенняРедагувати

 
Рідна мова населення Димитрового за даними перепису 2001 року

Населення — 4876 осіб (2011). Населення за переписом 2001 року складало 5672 чоловік.

Рік/Роки Населення,
мешканців
1959 8399[7]
1970 8906[8]
1989 6762[9]
2001 5672
2011 4876

ПостатіРедагувати

КраєвидиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати