Відкрити головне меню

Стефанов Олег Дмитрович

актор

Оле́г Дми́трович Стефа́нов (театральний псевдонім — Олег Стефан; нар. 28 лютого 1965, Кілія, Одеська область) — український актор, педагог, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006), Заслужений артист України (2019).

Олег Стефан
Ім'я при народженні Олег Дмитрович Стефанов
Народився 28 лютого 1965(1965-02-28) (54 роки)
Кілія, Одеська область, Українська РСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор
Alma mater Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Роки активності 1987 — тепер. час
Нагороди
Національна премія України імені Тараса Шевченка
Заслужений артист України
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
IMDb nm0795470

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Харківський державний інститут мистецтв імені Івана Котляревського у 1989 році (курс Олександра Біляцького).

У 1987—1990 та 1991—1996 працював у Харківському академічному драматичному театрі імені Тараса Шевченка.

У 1995—1996 роках викладав у Харківському інституті мистецтв імені Івана Котляревського.

У 1990—1991 і з 1996 по цей час — актор Львівського академічного театру імені Леся Курбаса. Викладав у 1998—1999 роках у студії при театрі імені Леся Курбаса.

У липні 1991 року в рамках проекту «Слов'янський пілігрим» проходив стажування у Workcenter of Jerzy Grotowski (Понтедера, Італія)

У 2005—2009 роках — доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка. З 2012 по 2017 роки — художній керівник курсу акторської майстерності на факультеті культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.

З сезону 2019/2020 — актор Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.[1]

Багаторазовий учасник міжнародних театральних фестивалів в Україні, Італії, Молдові, Македонії, Румунії, Польщі, Німеччині, Єгипті.

ДоробокРедагувати

Ролі у театріРедагувати

Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
  • Олександр («Зірки на ранковому небі» О. Галіна, 1988 р.);
  • Мокій, Тьотя Мотя («Мина Мазайло» М. Куліша, 1989 р.);
  • Голохвастов («За двома зайцями» М. Старицького, 1992 р.);
  • Бонавентура («Гроші» І. Карпенка-Карого, 1993 р.);
  • Мефісто, Пан Блаке («Сни Крістіана» за Г. К. Андерсеном, 1995 р.);
  • Тузенбах («Три сестри» А. Чехова, 1996 р.);
  • Родіон («Пригвожденні» В. Винниченка, 1996 р.).
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса
  • Хуса, Юда («Апокрифи» за Лесею Українкою, 1996 р., реж. Володимир Кучинський);
  • Трофимов («Садок вишневий» за А. Чеховим, 1996 р., реж. Володимир Кучинський);
  • Марко («Марко Проклятий, або Східна легенда» за поезіями В. Стуса, 2001 р., реж. Володимир Кучинський);
  • Сократ («Хвала Еросу» за Платоном, 2002 р., реж. Володимир Кучинський);
  • Дон Жуан («Дон Жуан» за Лесею Українкою 2002, р., реж. Володимир Кучинський);
  • Владімір («Чекаючи на Годо» за Семюелем Беккетом, 2006 р., реж. Олексій Кравчук).
  • Дядько Лев («Лісова пісня» за Лесею Українкою, 2011 р., реж. Андрій Приходько)
  • Сер Тобі «…П'єса Шекспіра „12 ніч“ зіграна акторами далекої від Англії країни, що і не знали ніколи слів Шекспіра…» за КЛІМом, 2014 р., реж. Євген Худзик).
  • Стальський «Перехресні стежки» за Іваном Франком, 2018 р., реж. Іван Уривський).
Грав також в інших театрах
  • Ерік Ларсен («Загадкові варіації» за Еріком-Еманюелем Шміттом, Театр ім. Марії Заньковецької, 1999 р.);
  • Баба Пріся («Баба» за Павлом Ар'є, Львівський драматичний театр імені Лесі Українки, 2015 р.)

ФільмографіяРедагувати

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Катерина СЛІПЧЕНКО (9 серпня 2019). Провідний львівський актор перейшов до Київського театру на лівому березі (ua). «Захід». Процитовано 2019-8-11. 
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №91/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-03-30. 

ПосиланняРедагувати