Замок Святого Олафа
Замок Святого Олафа (фін. Olavinlinna; швед. Olofsborg) — перша шведська озерна фортеця, збудована з розрахунком на протистояння вогнепальній артилерії.
| Замок Святого Олафа | |
|---|---|
|
| |
|
61°51′49″ пн. ш. 28°54′04″ сх. д. / 61.86371340002777686° пн. ш. 28.901237900027780370° сх. д.Координати: 61°51′49″ пн. ш. 28°54′04″ сх. д. / 61.86371340002777686° пн. ш. 28.901237900027780370° сх. д. | |
| Тип |
stronghold[d][1][2] музей[3][4] і замок |
| Статус спадщини | building protected by Decree 480/85 in Finlandd[2] |
| Країна |
 Фінляндія |
| Розташування | Савонлінна[2][4] |
| Висота н.р.м. | 78 м[5] |
| Засновник | Erik Axelsson Tottd |
| Засновано | 15 століття |
| Сайт | kansallismuseo.fi/fi/olavinlinna/etusivu |
  Замок Святого Олафа (Фінляндія) | |
 | |
 Замок Святого Олафа у Вікісховищі | |
Розташована в муніципалітеті Савонлінна провінції Південне Саво, Фінляндія, на скелястому острові між озерами Гаапавесі та Піхлаявесі, з'єднаними із затокою озера Саймаа. Біля замку виникло поселення, що в 1639 році стало містом Нюслотт (Нейшлот). Відповідно, і фортеця до 1917 року в Російській імперії часто називалася Нейшлотською.
Історія ред.
Замок Святого Олафа був закладений за наказом регента Еріка Аксельссона (Тотта)[en] 1475 року на випадок війни з Великим князівством Московським, що тільки-но загарбало Новгородську республіку. Регент прагнув скористатися політичною нестабільністю на сході для того, щоб закріпитися на колишній Новгородській території на схід від нового московсько-шведського кордону, установленого Орєховським миром.
Замок був споруджений на озері, посеред заплутаної мережі водойм і проток, які б ускладнили облогу. Спочатку фортеця була названа шведами Нюслотт (швед. Nyslott, що означає «новий замок»). Судячи з особливостей військової архітектури, будівельники замку були запрошені до Фінляндії з Ревеля, де на той час велося спорудження нових міських укріплень. Будівельні роботи тривали до кінця XV століття.
У XVI столітті гарнізон замку становив не менше 200 осіб, що робило його найголовнішим форпостом шведського панування на сході, поряд із Виборзьким замком. Замок із честю витримав облогу московських військ під час воєн 1495-97 і 1554-57 рр. (У фінських джерелах немає інформації про облогу замку в 1554-57 рр.)
Після виходу Швеції з Кальмарської унії фортеця залишилася під орудою шведів. Згодом навколо замку виросло поселення, яке дістало назву Савонлінна. Торгівля йшла добре, і 1639 року поселення вже мало статус міста.
Під час Північної війни фортеця стала однією з основних перешкод на шляху російських військ углиб Швеції. Після шеститижневої облоги 28 липня 1714 гарнізон замку здався російським військам. У 1721 році за умовами Ніштадтського мирного договору фортеця була повернена Швеції. Кордон знову пройшов від замку на тій самій відстані, що й до Столбовського мирного договору 1617 року.
Під час чергової російсько-шведської війни 6 серпня 1742 року російські війська знову підійшли до замку. Гарнізон фортеці складався лише із сотні людей і вже за два дні склав зброю. У 1743 році був укладений Абоський мир, за яким фортеця відійшла до Росії разом з усім регіоном Савонлінна.
У 1788 році під час російсько-шведської війни фортеця витримала облогу шведських військ.
Склад ред.
Фортеця складалася з:
- чотирьох іменних бастіонів («Клок», «Васерпорт», «Лільпорт» та «Дік»), південні бастіони трьохярусного вогню (два яруси з казематів, третій із верхньої платформи, що має кам'яний парапет);
- трьох іменних веж («Кіль», «Кірх» та «Клок»), вежітрьох ярусного вогню (два яруси з казематів, третій із верхньої платформи, що має кам'яний парапет);
- мури між вежами — високі, до 8 сажнів, товсті кам'яні стіни з парапетом і валганг за ним;
- інші частини муру — земляні вали з кам'яними ескарпами у розрізу води і з кам'яними тильними траверсами («Парад»);
- північно-східний фронт фортеці посилений зламаним зовнішнім валом, який у документах 1900-х років називався анвелопою.
У 1792—1793 роках гарнізон фортеці складався з артилерійської команди — 81 особа — й однієї роти від виборзьких батальйонів фортеці. Основне озброєння формування — 48 гармат і 12 мортир і гаубиць. Фортеця як формування скасована в 1835 році.
Фортеця на початок XXI сторіччя ред.
На початок XXI сторіччя Замок Святого Олафа як найпівнічніший кам'яний замок середньовіччя є одним із великих туристичних центрів Фінляндії. У стінах фортеці діють музеї, присвячені історії замку і православному іконопису.
З 1912 року у фортеці проходить Савонліннський оперний фестиваль. Перші фестивалі, організовані фінської оперною співачкою Айно Акті, мали назву співочих свят. З 1967 року оперні фестивалі проводять щорічно.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б охоронювана будівля у Rakennusperintörekisteri
- ↑ а б в г https://www.kyppi.fi/palveluikkuna/rapea/read/asp/r_kohde_det.aspx?KOHDE_ID=200076
- ↑ а б Finnish Museum Statistics — Агентство культурної спадщини Фінляндії.
- ↑ а б в http://www.museot.fi/museohaku/index.php?museo_id=21756
- ↑ NLS Geographic Names Register — National Land Survey of Finland.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Замок Святого Олафа |
- Про замок на сайті Агентства культурної спадщини Фінляндії [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] (фін.)
- Крепость Олавинлинна Ссылка на источник: http://www.infosavonlinna.ru/ (рос.)
- Крепость Олавинлинна [Архівовано 18 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Оперний фестиваль у Савонлінні [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] (фін.)