Відкрити головне меню

Окіноторі (яп. 沖ノ鳥島) — кораловий атол на заході Тихого океану. Частина Палау-Кюсюйського підводного хребта на сході Філіппінського моря. Належить Японії. Є найпівденнішою точкою країни.

Кораловий острів
Окіноторі
沖ノ鳥島
Okinotorishima2.png
Географія
20°25′ пн. ш. 136°05′ сх. д. / 20.417° пн. ш. 136.083° сх. д. / 20.417; 136.083Координати: 20°25′ пн. ш. 136°05′ сх. д. / 20.417° пн. ш. 136.083° сх. д. / 20.417; 136.083
Місцезнаходження Східна Азія,
Філіппінське море
Акваторія Тихий океан
Площа 0,0085 км² 
Найвища точка 1,5 м 
Країна
Flag of Japan.svg Японія
Адм. одиниця Оґасавара
Населення 0 (2012)
Окіноторі. Карта розташування: Тихий океан
Окіноторі
Окіноторі
Окіноторі (Тихий океан)

Окіноторі у Вікісховищі?

Атол складається з трьох острів. Площа — 8 482 м². Найвища точка — 1,5 м над рівнем моря. Більша частина атолу піднімається на 20-30 см над морем під час відпливу та затоплюється під час припливу. Постійного населення немає. У лагуні на бетонній платформі розміром 100×50 м розташована науково-дослідна станція.

Зміст

НазваРедагувати

Іспанці, що відкрили острів, назвали його Parece Vela, що з іспанської мови означає «схожий на вітрило».[1] Японська назва Окіноторі-шима перекладається як «віддалені пташині острови».

Правовий статусРедагувати

Згідно з позицією уряду Японії атол є повноцінним островом, а, відповідно, акваторія навколо нього є частиною ексклюзивної економічної зони Японії. Проте цю позицію оскаржують сусідні країни: Китай, Південна Корея і Тайвань. Вони вважають, що атол є лише скелями і Японія не має права на економічну діяльність у водах навколо атолу.

ІсторіяРедагувати

Першим атол побачив іспанський моряк Бернардо де ла Торре у 1543 році[1]. Вперше офіційно зареєстровав острів іспанець Мігель Лопес де Легаспі у 1565 році та назвав його Parece Vela.

У 1789 році до атол на судні «Iphigenia» прибув британець Вільям Дуглас і його стали називати рифом Дугласа.[2]

У 1922 і 1925 роках японський військово-морський корабель «Маншу» досліджував цей район. У 1931 році, підтвердивши, що ніякі інші країни не заявляли претензії на рифи, Японія оголосила про атол японською територією. У 1939—1941 роках був завершений фундамент для маяка та метеорологічної станції, але будівництво було перервано початком Другої світової війни. Після поразки Японії Сполучені Штати взяли на себе суверенітет над островами Огасавара і повернули владу над островами Японії в 1968 році. У 1987—1993 роках Японія побудувала хвилерізи та бетонні укріплення, щоб зупинити ерозію островів. У 1988 році Японський морський науково-технічний центр побудував метеостанцію для спостерігання за тайфунами.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Viajeros Celtíberos ignorados. Архів оригіналу за 17 September 2010. Процитовано 11 May 2012. 
  2. а б Yukie Yoshikawa. 2005. «Okinotorishima: Just the Tip of the Iceberg». Harvard Asian Quarterly, Vol. 9, No. 4.

ПосиланняРедагувати