Октябрський район (Ханти-Мансійський автономний округ)

Октя́брський район (рос. Октябрьский район) — адміністративна одиниця Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації.

Октябрський район
рос. Октябрьский район
Coat of Arms of Oktyabrsky rayon (Khanty-Mansyisky AO).png Flag of Oktyabrsky rayon (Khanty-Mansia).png
Герб Октябрського району (Ханти-Мансійський автономний округ) Прапор Октябрського району (Ханти-Мансійський автономний округ)
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Ханти-Мансійський автономний округ
Утворений: 1937 року
Населення (2018): 28605 осіб
Площа: 24502,14 км²
Густота населення: 1,17 осіб/км²
Телефонний код: 7-34678
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: селище Октябрське
Кількість міських поселень: 4
Кількість сільських поселень: 7
Кількість смт: 4
Кількість сіл та присілків: 10
Кількість селищ: 7
Влада
Веб-сторінка: http://www.oktregion.ru/

Адміністративний центр — селище Октябрське.

ГеографіяРедагувати

Площа — 24502 км². Район розташований в межах лісової зони Західно-Сибірської рівнини в центральній-північно-західній частині Ханти-Мансійського автономного округу.

КліматРедагувати

Зима триває близько 200 днів у році. Нетривалий літній період, як правило, спекотний.

Водні ресурсиРедагувати

Найбільша річка району — Об, тече з південного-сходу на північ і на північний-захід. У північній частині району, поблизу селища Перегрьобне, основне русло річки розчленовується на ряд водотоків-рукавів, основними з яких є Велика і Мала Об. Крім Обі річкова мережа району представлена 134 малими річками і струмками, а також 1644 озерами.

ПриродаРедагувати

Більшу частину території району покриває тайга. Основу тайги складають хвойні дерева: сосна, ялина, кедр, рідше зустрічаються береза і осика. У тайзі живе велике сімейство куницевих: соболь, горностай, ласка, видра, куниця. Часто зустрічаються бурі ведмеді, лисиці, зайці.

Ліси й болота багаті плодово-харчовими видами рослинності: журавлиною, брусницею, чорницею, лохиною, смородиною, морошкою, малиною, шипшиною, черемхою, горобиною.

ІсторіяРедагувати

На підставі постанови ВЦВК від 4 липня 1937 року в складі Остяко-Вогульського національного округу Омської області утворений Мікоянівський район з центром в селі Кондінське. До складу району увійшло 7 сільських рад з Березовського та Самаровського районів: Великоатлимська, Казимська, Кеушинська, Кондинська, Нарикарська, Полноватська, Шеркальська. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 10 січня 1950 року Казимська і Полноватська сільради передані до складу Березівського району. Рішенням облвиконкому від 30 травня 1957 року утворена Лорбінська сільрада; Нарикарська сільрада перейменована в Перегребінську.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 13 грудня 1957 року район перейменований в Октябрський, районний центр — село Кондінське — в село Октябрське, Кондінська сільрада — в Октябрську.

У січні 1958 року Великоатлимську сільраду перейменовано в Малоатлимську.

Рішеннями облвиконкому:

  • Від 23 липня 1959 року — село Октябрське віднесено до категорії робочих селищ; Октябрська сільрада ліквідована;
  • Від 10 січня 1961 року — утворена Пальяновська сільрада;
  • Від 9 лютого 1961 року — Кеушинська сільрада перейменована в Каримкарську;
  • Від 6 січня 1967 року — утворена Няхинська сільрада;
  • Від 16 грудня 1971 року — утворена Сергінська сільрада;
  • Від 10 лютого 1972 року — утворена Вон'єганська сільрада;
  • Від 19 листопада 1975 року — утворена Великоатлимська сільрада; Лорбінська сільрада ліквідована;
  • Від 26 жовтня 1976 року — селище Нях віднесене до категорії робітничих селищ; Няхинська сільрада ліквідована;
  • Від 5 листопада 1984 року — Пальяновська сільрада перейменовано в Кам'яну;
  • Від 19 листопада 1984 року — селище Андра віднесене до категорії робітничих селищ.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 15 серпня 1985 року робітниче селище Нях перетворене в місто Нягань окружного підпорядкування.

Рішеннями облвиконкому:

  • Від 28 березня 1987 року — утворена Нижньонарикарська сільрада;
  • Від 10 травня 1988 року — Вон'єганська сільрада перейменована в Ун'юганську; селище Приоб'є віднесене до категорії робітничих селищ.
  • 14 жовтня 1991 року — утворено робітниче селище Талинка.
  • 22 липня 1992 року — робітниче селище Талинка передано в адміністративне підпорядкування Няганскої міськради.
  • 10 січня 1997 року — утворено Пальянівську сільраду.

НаселенняРедагувати

Населення району становить 28605 осіб (2018[1]; 32224 у 2010[2], 34127 у 2002[3]).

Адміністративно-територіальний поділРедагувати

На території району 4 міських поселення та 7 сільських поселень:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2017)
Центр Населені
пункти
Андринське міське поселення 79,40 1974 1830 1529 Андра 1
Октябрське міське поселення 205,05 4353 3987 3388 Октябрське 3
Приобське міське поселення 91,69 7140 7215 6783 Приоб'є 1
Талинське міське поселення 96,31 4844 4121 3559 Талинка 1
Каменне сільське поселення 166,10 741 717 632 Каменне 2
Каримкарське сільське поселення 212,56 1319 1119 1034 Каримкари 2
Малоатлимське сільське поселення 240,05 2083 1834 1649 Малий Атлим 5
Перегрьобинське сільське поселення 224,61 4015 4129 3649 Перегрьобне 4
Сергинське сільське поселення 45,74 1374 1708 1684 Сергино 1
Ун'юганське сільське поселення 81,34 5067 4577 4268 Ун'юган 1
Шеркальське сільське поселення 103,58 1217 987 849 Шеркали 1

Найбільші населені пунктиРедагувати

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Приоб'є 7 140 7 215
2 Ун'юган 5 067 4 577
3 Талинка 4 844 4 121
4 Октябрське 3 857 3 640
5 Перегрьобне 2 890 3 176
6 Андра 1 974 1 830
7 Сергино 1 374 1 708

ЕкономікаРедагувати

Промисловість району представлена традиційними галузями — лісозаготівельна, лісопереробна, рибний промисел і рибоконсервна, а також галузями, історія розвитку яких на території Октябрського району порівняно невелика — розвідка надр і видобуток і транспортування нафти та газу.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати