Відкрити головне меню

Триголовий орел — міфічний птах, фантастична гербова фігура. Зображується у вигляді орла з трьома головами.

Зміст

У релігіїРедагувати

 
Триголовий орел з Третьої книги Ездри. Гравюра, 1815.

Триголовий орел згадується в апокрифічній Третій книзі Ездри (I ст. н. е.), де його побачив у сні первосвященик Ездра: «піднявся з моря орел, у якого було дванадцять крл пернатих і три голови»[1]. Пізніше подається тлумачення цього сну: «Орел, що виринає з моря, якого ти бачив, то є царство, показане у видінні Даниїлу, брату твоєму»[2], «а те що ти бачив три голови, що покояться, це означає, що в останні дні царства Всевишній створить три царства і підкорить їм багато інших, і вони будуть правити над землею і жителями її з більшим гнітом, ніж всі попередні; тому вони і названі головами орла, бо вони і довершать беззаконня його і покладуть край йому»[3]

У 1840—1860-х роках адвентисти сьомого дня визнавали Третю книгу Ездри і трактували значення триголового орла у рамках своєї релігії, але вже до кінця XIX століття, вони дійшли до висновку, що Третя книга Ездри не є продиктований Богом[4].

У народних переказахРедагувати

  • У чеченській казці «Золоте листя» є негативний персонаж триголовий орел, який викрадає дівчат, а також золоте листя з мідного дерева. Щоб убити цього орла, потрібно спочатку убити трьох пташенят з його душею, які знаходяться у качці, а качка у зайці, а заєць всередині барана, який знаходиться за сімома горами і може з'їсти сіно, скошене шістдесятьма трьома косарями[5].
  • В евенській казці «Тороганай» триголовий орел — друг богатиря Тороганая[6].
  • В якутському героїчному епосі Ексекю — це багатоголовий орел (з двома чи трьома головами), в якого перетворюється богатир Таас Джаантаар Дара Буурай і шаманка Уот Чолбоодой[7].

В геральдиціРедагувати

Згідно з «Енциклопедією символів» Г. Бідермана[8], триголового орла як геральдичний символ вперше ввів німецький поет Рейнмар фон Цветер (1200—1248).

В окультизміРедагувати

У манускрипті Соломона Трисмозина «Сяяння Сонця» («Splendor Solis», 1532—1535) на одній з ілюстрацій зображена триголовий птах.

Схожий птах зображений також в книзі Адреаса Лібавія «Алхімія» (1606 року). Вважається[9], що цей орел і він символізує таку  стихію як повітря.

На історичних регаліяхРедагувати

 
Скіпетр, держава и царська корона царя Михайла Федоровича. Збройова палата, 1627—1628 рр.

В архітектуріРедагувати

 
Триголовий орел на шпилі Гербового корпусу Великого Петергофського палацу. Вигляд знизу, так як тільки в цьому ракурсі видно три крила у птаха.

Коли скульптурне зображення двоголового орла закінчує якийсь високий шпиль і його  видно з різних сторін, зникає проблема, що в певних ракурсах цей орел може здаватися одноголовим. Для того, щоб цьому запобігти, такого орла іноді роблять триголовим, причому з трьома крилами. Голови орла розміщують під кутом у 120° один до одного, аналогічним чином розташовані і крила. У такому випадку при будь-якому ракурсі збоку орел здається глядачу двоголовим. Використання в архітектурі тристоронніх орлів призводить до виникнення проблеми, що у такого орла з'являється третя лапа і скульптору потрібно придумати, чим її зайняти (дві інші тримають скіпетр і державу). Приклади подібних орлів:

Санкт-ПетербургРедагувати

  • Башню Державного меморіального музею А. В. Суворова прикрашає триголовий орел[10]. В одній лапі орел тримає державу, а в двох інших по скіпетру[11].
  • Вершины ростральних колон при в'їзді на Троїцький міст прикрашені триголовими орлами[12].
  • Маленькі вежі Спаса на Крові прикрашають тристоронні орли[13].
  • Декоративну бронзову огорожу навколо Олександрівської колони, виконаної по проекту Огюста Монферрана, прикрашають 12 триголових орлів, які у третій лапі тримають мечі[14].
  • Телеграфну вежу Зимового палацу прикрашає триголовий орел. Скульптура орла була відтворено у 2014 році до ювілею Державного Ермітажу.

ПетергофРедагувати

  • Шпиль Гербового корпусу Великого Петергофського палацу прикрашає триголовий орел.

УманьРедагувати

  • В національному дендрологічному парці «Софіївка», що розміщений у північній частині міста Умань Черкаської області, установлений у 1856 році, гранітний обеліск. Вершину обеліску до революції 1917 року прикрашав позолочений триголовий орел, а напис указував, що він встановлений на честь відвідування парку Миколою І. Після революції обеліск і напис зникли, але у 1996 році до 200-річчя «Софіївки» триголовий орел був повернутий на обеліск.

ВильнюсРедагувати

Декоративні елементи на даху будівлі по Вільнюській вулиці.[3]

У літературіРедагувати

 
Триголовий орел на обгортці збірника «Ладо», 1911 рік.
  • Триголовий орел був зображений на обкладинці націонал-демократичного літературно-громадського збірника «Ладо» (СПб, 1911). Збірник розпочинав вірш «Славянский орел» Д. Н. Вергуна, в якому пояснювалось, що такий орел символізує об'єднання «трьох рас». Середня голова — «слов'янська стежка», «східна» — «монгольська стежка» і «західна» — «варяжська хвиля»[15].
  • У 1944 році у Великій Британії вийшла книга А. Ферріса «The Three-Headed Eagle. A foreview of the nations of Europe and their destiny according the prophet Esdras», у якій трактувалось майбутнє призначення країн Європи згідно Третій книзі Ездри[16].
  • У 1997 році у Німеччині вийшла книга Ренати Ефферн «Триголовий орел: російські гості в Баден-Бадені»[17], присвячена історії Росії. Книга починалась з фрази «прекрасний орел, зображення державного символу Росії, що часто прикрашає палаци і чавунні огорожі, іноді має не дві, а три голови». В подальшій розповіді, триголовий орел стає метафорою, що пояснює, на думку автора, історію Росії, так як голови орла «повернуті не тільки на Схід і на Захід, а і ще в третій, невизначений напрямок». Невдовзі з друку вийшов російський переклад книги[18] і твір отримав певну увагу російських ЗМІ. Так, наприклад, у літературному журналі «Новый мир» у критичній статі було висміяно, те, що деякі палаци у Росії можуть прикрашати триголові орли («де ж таку дефектну державну пташку добуло шановне німецьке краєзнавство?»)[19].
  • У трилері К. Каслера і П. Кемпрекоса «Втрачене місто» (2004)[20] один з персонажів має родовий герб, на якому зображено триголовий орел.
  • У 2002 році був опублікований фантастичний роман В. І. Свержина «Триголовий орел»[21]. Твір написано у жанрі альтернативної історії і триголовий орел у романі — це «священний символ Русі Заморської».

У комп'ютерних іграхРедагувати

  • У грі Call of Duty: Modern Warfare 3, в місії «Турбулентність» у літаку російського президента знаходиться герб у вигляді триголового орла, що тримає в одній лапі скімітар, а в другій — стріли.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. 3 Езд. 11, 1
  2. 3 Езд. 12, 11
  3. 3 Езд. 12, 22-25
  4. Graybill R. Under the triple eagle.
  5. Дахкильгов И. А., Мальсагов А. О. (сост.). Сказки, сказания и предания чеченцев и ингушей. — Грозный: Чечено-Ингушское книжное издательство Управления по делам издательств, полиграфии и книжной торговли Совета Министров Чечено-Ингушской АССР, 1986.
  6. Эвенки.
  7. Согласно книгам: Якутский героический эпос. «Могучий Эр Соготох». — Новосибирск: Наука. Сибирская издательская фирма РАН, 1996. — 440 с. 
  8. Бидерман Г. Энциклопедия символов. / Пер. с немецкого. Общ. ред. и предисловие к русскому изданию доктора исторических наук профессора И. С. Свенцицкой. — М.: Республика, 1996.
  9. Stanislas Klossowski De Rola.
  10. Тамоев Ю. Трёхглавый орел вернулся. // «Комсомольская правда», 27 ноября 2004.
  11. Фотографии трёхглавого орла из разных ракурсов на башне Музея Суворова. Архів оригіналу за 24 січень 2007. Процитовано 24 січень 2007. 
  12. Реконструкция Троицкого моста через реку Нева
  13. Фото трёхсторонних орлов на башенках Спаса на Крови: [1], [2][недоступне посилання з травень 2019].
  14. С ограды Александровской колонны снова пытались украсть орла // Lenta.ru, 14 июля 2008.
  15. Репников А. Русские консерваторы о природе и сущности самодержавного государства и власти // сайт «Перспективы», 27 ноября 2008.
  16. Описание второго издания книги Ферриса (1947) на сайте Amazon.com
  17. Effern R. Der dreikopfige Adler: Russland zu Gast in Baden-Baden. 
  18. Эфферн Р. Трёхглавый орёл: русские гости в Баден-Бадене. [Перевод с немецкого]. — М.: Леспромэкономика, 1998, 176 стр.
  19. Айдинян С. Ренате Эфферн. Трёхглавый орёл: русские гости в Баден-Бадене // «Новый Мир», № 9, 1999.
  20. Касслер К., Кемпрекос П. Затерянный город. — М.: АСТ, Астрель, Хранитель, 2008.
  21. Свержин В. И. Трёхглавый орёл — М.: АСТ, 2002.