Оксид ренію (VII)

хімічна сполука

Окси́д ре́нію(VII), Ре́ній(VII) окси́д — це хімічна сполука що має формулу Re2O7. Вона є ангідридом гіпотетичної кислоти (HOReO3). Ренієва кислота, Re2O7·2H2O, структурно дуже близька до Re2O7. Твердий Re2O7 це полімерний стан, де металічний центр знаходиться в оточенні двох координаційних угрупувань - октаедричного та тетраедричного. Газуватий Re2O7 має молекулярний стан, та складається із двох тетраедрів ReO4 що з'єднані вершинами.[2]

Оксид ренію (VII)

Оксид ренію(VII)
Інші назви ренієвий ангідрид, септаксид диренію
Ідентифікатори
Номер CAS 1314-68-7
Номер EINECS 215-241-9
SMILES O=[Re](=O)(=O)O[Re](=O)(=O)=O[1]
InChI InChI=1S/7O.2Re
Властивості
Молекулярна формула O7Re2
Молярна маса 484,410 г/моль
Зовнішній вигляд світло-жовта кристалічна речовина
Густина 6,103 г/см³
Тпл 360 °C
Ткип сублімується
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Re2O7 є проміжною речовиною для отримання метилреній тріоксид (МТО), каталізатору для реакцій окиснення.[3]

Посилання ред.

  1. Rhenium(VII) oxide
  2. Wells, A.F. (1984) Structural Inorganic Chemistry, Oxford: Clarendon Press. ISBN 0-19-855370-6.
  3. W. A. Herrmann and F. E. Kuhn (1997). Organorhenium Oxides. Acc. Chem. Res. 30 (4): 169–180. doi:10.1021/ar9601398.